Народилася Надін Гордімер 20 листопада 1923 року в родині ювеліра в маленькому шахтарському селищі, неподалік від ЙоганнесбургаУ 40...50-х роках у Північно-Африканській Республіці затверджувався апартеїд, росла расова дискримінація, були заборонені шлюби між людьми різного кольору шкіри. Сама письменниця згадувала, що в дитинстві сприймала «власну білу шкіру» як ознаку переваги, і тільки згодом начебто пережила друге народження.В країні склалася для творчої інтелігенції вкрай негативна ситуація: було заборонено і спалено 12 тис. книг – від Мопассана до Хемінгуея і Фолкнера; більшість письменників, зокрема Пітер Генрі Абрахамс і Алекс Ла Гума, емігрували.Перша збірка розповідей письменниці «Віч-на-віч» побачила світ у 1949 р., а в 1953 вийшов її перший роман «Брехливі дні», де молода героїня Хелен проходить таку ж еволюцію, як і письменниця. Творчість Гордімер відбило всю складність суспільно-політичних обставин, характерних для Півдня Африки ,хоча Гордімер завжди підкреслювала, що не була рупором політичних ідей.Роман Гордімер «Земля іноземців» (1958) – багатопланова картина йоханнесбургського суспільства середини 1950-х років, побачена очима молодого англійця-журналіста Тобі Ходда.Роман «Любов з нагоди» (1963) - це розповідь про втечу героя від жорстокості світу у своє особисте, ізольоване життя. Протягом багатьох років роман був заборонений до друку в ПАР.1966 рік – написано роман «Загублений буржуазний світ». Він повною мірою відобразив зростаюче в Гордімер почуття самотності й відокремленості. Протягом деякого часу цей роман також був під забороною. У романах «Почесний гість» і «Охоронець» (останній став лауреатом Букерівскої премії) інтонація Гордімер ще більш песимістична, почуття ізоляції ще більш відчутне. Роман «Донька Бургера», написаний 1979, також піддавався цензурному переслідуванню.Світовий резонанс мав роман «Народ Джулая». У центрі сюжету – родина архітектора Смайзла. Покинувши Йоганнесбург, родина оселилася у власного слуги. Глибоко психологічно Гордімер показує відносини між жителями села і родиною білих, аналізує соціальну і культурну безодню між ними. Потім вийшли романи «Іграшка природи», та «Сказання мого сина» ; серед збірників розповідей слід зазначити «Шість футів землі», «Слід П'ятниці», «Не підлягає оголошенню», «Супутники Лівінгстона» , «Напевно, в понеділок», «Обі`йми солдата».Роман «Липневі люди», збірник розповідей «Щось десь там» і два інших романи – «Забави природи» і «Історія мого сина» знову підтверджують вірність Гордімер своїй постійній темі – проблемам життя в ПАР. Якось Гордимер помітила, що всі її твори складають єдину книгу. І романи, і десятки її розповідей пронизує як тема расизму, так і осуд егоїзму і роз'єднаності між людьми, бездуховності і нетерпимості.Кілька разів Гордімер висували на Нобелівську премію. У 1991 році Нобелівська премія була присуджена Надін Гордімер «за літературну творчість».Збірка «Стрибок» та інші розповіді, що вийшли незабаром після вручення Гордімер Нобелівської премії, свідчать про віртуозність письменниці в техніці «малого жанру» та розмаїтість манери. У романі «Поруч із мною – нікого» Гордимер розповідає історію Віри Старк, яка цілком присвятила своє життя політиці в надії таким чином краще зрозуміти саму себе. У 1999 році вийшла книга «Життя в надії та в історії: Нотатки про наше століття», куди ввійшли статті та лекції Надін із проблем літератури, культури, прав людини і, ясна річ, про її роботу та життя в ПАР. Романи, розповіді і статті Надін Гордімер, власниці багатьох почесних звань і нагород, перекладені двадьцятьма п`ятьма мовами світу.А ось ще однин цікавий факт з життя Надін Гордімер. Надін Гордімер , була пограбована у своєму будинку в Йоганнесбурзі.Як пише британська газета Таймс, троє неозброєних грабіжників побили 82-літню жінку після того, як вона відмовилася віддати їм обручку, і замкнули її в коморі. Як свідчить поліція, письменниці не завдали серйозних травм, однак у неї забрали всі гроші та ювелірні прикраси.Пограбування відбулося пізно ввечері. Крім Гордімер у будинку знаходилася покоївка, яку також замкнули разом з письменницею.Як відзначає видання, у більшості своїх творів Гордімер відображає жорстокість апартеїду, негри зазвичай змальовуються жертвами, а не зловмисниками, у той час як за реальних обставин пограбували її чорношкірі.Наприкінці пропонуємо до вашої уваги уривок з твору Надін Гордімер «Злочин совісті».
