великими
призвичаєно називати
людей,
чиї інтелекти крилаті…
научають безкрилих літати,
смерть із атомів діставати,
досконало слова складати –
душами владарювати
справді великих людей
(серед них –
мама і тато…)
бачила проз вікно нашої хати:
ідуть вони стежкою,
обіч якої –
вишні-груші, клени-жасмини крислаті
гілки,
як опущені жи́лаві руки,
дуги-а́рки
над стежкою низькуваті
великі люди
ідуть стежками
попід живими
гілками-а́рками
і часто доводиться їм
низько голови похиляти,
кланятися деревам –
як до рівних рівні –
шану-честь виявляти…
було
світло мені
свідком у божнику́-вікні
велич людську споглядати
…і собі на стежку ту вийшла –
смішна і мала,
і стара́нно до кожної гілки –
без потреби –
голову низько схиля-ла…
зависо́ко
пливли наді мною крислаті крони –
живі зелені небесні дзвони
деревам – оддавала поклони,
засвоювала урок
непоказної
людської величі і доброти́
...хоча до найнижчих гілок
іще нам рости і рости…
04.01.2016
особлива у Вас поезія,Валю,НЕПОВТОРНА ,я б сказала .В тому розумінні ,що не кожен зануриться у її глибину.Інколи читаю Ваші вірші і відчуваю,що " мені ще рости і рости ".І тільки великим людям властиво бачити велич в іншому .
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
великі люди - це які люблять і шанують усе живе... решта все - амбіції дякую Вам, пані Ольго
Хороша притча.
У перших рядках можна і продовжувати римувати, але можна і обмежитись - на вістрі високих ідей
замість смерть із атомів діставати,
досконало слова складати –
Це як приклад, який також можна проігнорувати.
Епітет крислатий гарний, але краще обмежитись одним. На відчуття: крислаті крони - це трошки тавтологія.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце і є справжня велич... Вона у таких простих звичних людях, працьовитих господарях і турботливих батьках, які день-у-день працюють на своїй землі і доглядають своїх любих дітей, господарство - отой маленький острівець, викоханий храм, не шкодуючи ні часу, ні власних сил. У цій природній простоті і криється велич духу - непоказна і скромна. Висока поезія!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отак дітки вчаться любити світ і Бога - спостерігаючи, споглядаючи за дорослими - своїми насамперед дякую, Наталю
решта все - амбіції 
дякую Вам, пані Ольго 
