Ты знаешь, ненавижу расстояния,
Хоть это просто цифры – смысла нет.
Да только, сидя в глупом ожидании,
Я пропускаю мимо сотни лет.
Ты вроде рядом есть, ты где-то близко,
Но всё же бесконечно далеко.
Возможно, я всего лишь эгоистка,
В душе и в сердце где-то глубоко.
Нет, нет! Не эгоизм меня замучил.
Мне хочется миг близости твоей
Из-за другой причины. Вот так случай!
Нет хвори уж ужасней и больней,
Чем та любовь, что в сердце возникает,
На слишком расстояниях больших.
Увы, вакцина тут не помогает,
Рентген не видит, значит нет больных.
И нет от той любви противоядия,
Уже, наверно, лучше без него.
Ты знаешь, ненавижу расстояния,
Аж тошно мне от этого всего…
Противоядья есть, хотя не сто процентов...
(Об них, пожалуй, лучше умолчать)
Иванка, милая, ведь на пороге - лето;
Оно умеет многое стирать!..
(расстояния, к примеру; или память)
Іванна Западенська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Усе, що треба, в пам'яті я стерла...
Все вітром в море вже давно змело.
Печаль в моєму серці вже померла,
Натомість щастя в ньому проросло.
Іванна Западенська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А хто їх любить? Та все ж, вони потрібні у коханні, аби перевірити стосунки на вірність))
Дуже дякую Вам за Вашу увагу і відгук!))
З прийдешнім Новим Роком!))
Іванна Западенська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не можу з Вами не погодитись, адже близькість куди страшніша, аніж відстань, бо на відміну від відстані, близькість не кожен може витримати і на ній, зазвичай, любов і закінчується, так і не почавшись до пуття....
Красно дякую за Вашу увагу і відгук!))
З прийдешнім Новим Роком!)))