Останній вірш. І знову буде тиша
І кардамонність довгих вечорів.
Колиску неба зорі розколишуть
І догорять у сяйві ліхтарів.
І знову буде шкрябатись у двері
Печаль у светрі з інеєвих слів.
Лише крапки́ на білому папері
Залишать слід. Поета хист зотлів.
На циферблат життя німою тінню
Душі розпука ляже. Й мимохіть
Пізнає хтось у тихім шепотінні
Останній вірш із глибини століть.
настільки пронизливо-емоційно - що в це можна повірити...
але, повіривши, - стає лячно серцю: то ж в царині трагедії, коли просто в"яне красива квітка, чи падає ще вчора повний зелених кольорів життя листок, чи висихають води струмка, чи вмовкає ліра серця чийогось...
ні, справді зачіпає і німа тінь отої душі, і останнім віршем - тисячоліття шепіт...
гарна композиція, довершений твір
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердно дякую Вам за такий розгорнутий коментар!
Мені надзвичайно приємно від ваших слів!
Такий стан лише підштовхує до написання ще досконаліших віршів. Хоч межа досконалості така відносна і субєктивна.
Мені навіть страшно уявити який буде Ваш наступний вірш , бо і цей вже сильний, мудрий, наповнений і технічно грамотний (читайте: досконалий) вірш
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердно дякую! Надзвичайно приємно від Ваших слів!
Вітаю тебе з Новим роком,
Зі всіма Різдвяними Святами!
Нехай життя із кожним кроком
Твій дім наповнює скарбами!
Хай сонце радо привітає,
І накує зозуля літ багато,
Здоров’я з пишним короваєм
Приходить в будні і на свято!
Нехай тепло людських сердець
Тебе в дні смутку зігріває,
І переможних справ вінець
Хай твою голову вінчає!
Хай ширшим стане друзів коло:
Протягне руку навіть пересічний,
І буде кожен день казковим,
Як ніч Різдвяна й Новорічна!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Від душі дякую,Олечко!
Вибачте,що трохи з відповіддю забарилася....
Якщо чесно, я дуже боюсь, що одного разу буде останній вірш...
Але я вірю в тебе - такий ТАЛАНТ так просто не минає! Ти просто переходиш на інший рівень, а це - як перехідний вік, просто так не минає...
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Печаль у светрі з інеєвих слів"... Дуже-дуже сподобалося! Спізвучно настрою...
Красиво!
Хай тихенько постукає у двері щастя у светрі з сонячних слів...