Коли вперше почула пісню
"ПЛАЧУТ ИКОНЫ"
у виконанні Сергія Мефодєва –
перехопило горло....
Голос, що несеться в небо, щире
виконання, болюча актуальна тема...
Мені захотілося, щоб її почули ВСІ.
Мій вільний переспів подала
не так для оцінки, а щоб почули пісню.
ПЛАЧУТЬ ІКОНИ (переспів)
Від початку, до старіння –
не змінити долю нам,
помилкове розуміння,
що подібні ми богам.
Та сценарії небесні –
непрочитані дива,
все сплелося: грішне й чесне –
добра без горя не бува.
Приспів:
Плачуть ікони, плачуть святії
за наші біди, гріхи земнії,
дзвони гудуть, здригаються хрести...
Знак подають нам – зупинитись
і на колінах помолитись:
"Господи, прости! Господи, прости..."
Ти, зневаживши закони,
преш до цілі напролом,
на шляху всі перепони
розбиваючи чолом.
Все нажите принагідно
на Той Світ не ві́зьмеш ти...
Краще б нам навчитись гідно
хрест свій до кінця нести́.
Приспів.
Світлано, яка я вдячна Вам за цю зворушливу пісню. Я ніколи її не чула раніше, тепер прослухала не один раз. Дійсно, тут у тісному єднанні три види мистецтв: слова, виконання і музичного супроводу. Все на висоті, тому і вплив на душу має неабиякий.
Переклад теж хороший, відповідає смислу і мелодії, такщо молодець Ви. Обираю.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли почула її вперше, я оніміла, горло стисло і сльзи котилися градом.
Якраз були страшні часи: тисячі загиблих і ранених, біженці, постійні обстріли з "градів" та "ураганів"... І в цей пекельний час – отака пісня. Не знаю, коли він написав її, та я почула її, як голос з Неба.
Я знала, що вона торкнеться Вашої душі, Ганно.
Дійсно, поєднання сильного слова, вокалу і музичного забарвлення справляє сильне враження. На жаль, наші співаки і композитори не звертають уваги на тексти вселенського патріотизму.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Їм більше до души "Девушки бывают разные черные белые красные". Думаю, я не помилилась і в граматиці подібної "поезії".
До мурашок! Молодець Ви, п.Світлано, що оживили цю тему!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вперше почула цю пісню, коли гинули і страждали тисячІ під Іловайськом.
Вона прозвучала таким світлим закликом до людяності, що я плакала.
Почувши вдруге, вирішила, що пісня варта того, щоб її ПОЧУЛИ.
Оксаночко, я рада, що Вас зачепило.
І давайте обходитись без "пані", гаразд?