* вранішнє: «богам? – за що?! все поклоніння – Жінці!»
І відчути – «Живу!» – в її погляді, в слові, в зітханні,
Кожен доторк кохання прийняти, як долі печать.
І святим небесам за любов, за чуттів благодать
Заспівати осанну – і Їй поклонитися зрання!
* на весіллі чужому: «наречена його, ще послухай…»
За посвячення долі, Всевишній, мене не картай:
Я кохаю цю жінку – карай!! – але я зізнаюся:
«Я любові солодким повітрям від неї нап’юся –
І скажу перед небом, що мав тут і щастя, і рай!»
** словам і понеділкам твоїм… (коханки обіцянка)
«Дарувати тобі кожен день-понеділок я буду,
Станеш пестить вуста поцілунками, лоно, і груди,
І жадатиму я твою плоть, і з’єднаюся тілом!..».
Обіцяла… І вірив (наївний!): ти цього хотіла!
** і це її: «з чого печаль? – нам так любилось легко!»
– О, не питай мене, бо що я відповім?!.
Ми до байдужості дійшли в сердечних справах,
З’єднавши хіть, вогонь кохання і забаву, –
А я… – не хочу бути спогадом твоїм!
***
Не називай мене богинею, не треба-
Я не достойна вищого звання ...
Так боляче упасти буде з неба
І торувати стежку навмання...
Не називай...не клич мене до раю!
А просто поруч будь і трішечки кохай...
Чи будем вічність вдвох - того не знаю,
Та тут і зараз розцвітає рай!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо і наділив всевишній сповна відчуттям краси життя і краси почуттів у коханні - то це вас, Любо! (і так хочеться, кортить на "ти" знову говорити!....)
Касьяне, невимовно рада вас чути! Вас тут бракувало, як і Вашого живого, щирого, душевного слова, що змушує серця читачів тріпотіти, битись частіше від солодкого дотику до майстерної і красивої (ох, же й красивої!!) поезії.
Щиро втішена, що ви знову тут!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ах, юність-юність! ах, добрі вуста солодкі і милосердне сердечко! засипали старого, точніше, древнього Касьяна таким дощем життєдайним із компліментів і похвал!
це я безмежно радий знати вас, хоч так, віртуально, торкатися вашого слова щирого, юного, отримувати насолоду від сповідей чарівной душі вашої!
це мені вам дякувати - та де найкрасивіших слів для Краси знайти?!.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
коли воно надає сутності, сенсу життю, коли лише воно робить чогось вартим наше існування на землі - то ви маєте рацію.то ви промовляєте істину: і самого життя воно варте. (і як вас після таких слів не любити?!.)
Все поклоніння...нам...як добре!І Вам,бо хто ж тоді нам поклонятиметься?
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все постало в цьому світі від жінки, точніше - від Жінки, все від неї бере початок. і особливо все у нашому, чоловічому світі.
тож якщо й віддати уклін - то перед вами. дякую за читання і розуміння, Ліно!
Не бути спомином,а може й бути?..
Коли не бачать очі,вже на чверть
Розлите щастя, в сумнівах закуте,
Чекає повідомлення про "смерть"...
Чудово пишете!Не зникайте.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
маю сьогодні червоніти і очі ховати, раз жінки стільки компліментів мені роздали за такі земні і прості слова чоловічі.
дякую, вельми вдячний вам, Людмило, за епітети ваші!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ворон я, і вже не першого десятку ворон, Іринко, а ви про вміння виспівувати!.. куди мені чи до вас, чи то до інших птахів співучих цього порталу! я лише начитуюсь уваста й тим і тішуся, а моє - лише народ би сміявся та не сумував.
(а кохання варте співу?..)
не можу більше, Касьяне! Піду гобідати! ... щоб не оскандалитися...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ото к холері-мамі! най йому трясця, вжевтретє відповідь пишу, та так спішу відправити, що не втрапляю в потрібний значок і стирається все.
тож ніяких "не можу", нехай діди наші зі світу того нами ще втішаються, що ми і хочемо, і можемо і ще ого-го!..