«Світ з глузду з’їхав, очманів:
Без розуму він» - кажуть .
А де ж то глузд той, в кому, в чім?
І хто його поважить?
З дороги правди світ зійшов,
З тієї, що від Бога.
І вуличками він пішов –
В страху його дорога.
У філософії новій
Є місце сль́озам, війнам.
У мішанині тій людській
Хитке все, безнадійне.
У серці темінь, зиск і жах –
В брехні, в кров́і гуляє.
З лукавством вражим на вустах
Над вогнищем стрибає.
Щоб залишилось все, як є,
В крові Ісуса не обмилось,
Безбожні істини дає,
Щоб враже ще кріпилось.
Як хоче він, - не буде так!
Ісус гряде вже в шані.
Нажаль, багато є зівак,
А всі ж то Богом звані.
Галина Яхневич.
І заголовок, і ілюстрація. і твір - все відповідає нашому часу.
Боляче це усвідомлювати, але... Спасибі за вірш.
Тріумф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І вам дякую за коменрар і за візит. А ще більше болить, що Господь попереджує у Слові своєму, а люди високомудрствують і ше й насміхаються. Але це зовсім не смішно. Запрошую прочитати: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613391
Світ стоїть на місці ,це люди,з заліпленими доларом очима ходять по бездоріжжю.З повагою Володимир Іванович.
Тріумф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за візит. Князь світу цього знає кому і чим заліпити очі і вуха, щоб, якомога більше захопити з собою. Час його закінчується, тому й він біснується, не жаліючи нікого, бо за все треба буде відповісти. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613391