Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталія Білак: Безцінний дар - ВІРШ


Наталія Білак: Безцінний дар - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 20

Пошук


Перевірка розміру




Безцінний дар

Людське життя неоціненне. Воно дароване лиш раз. Життя – це тайна незбагненна. Чи є цінніше щось у нас? Життя – це дар, який ми маєм Пронести гідно по землі. Чи думали колись, чи знаєм Чому родились саме ми? До нас людей жило багато, Багато буде й після нас. Але, чи будуть пам’ятати, Що й ми були тут у свій час? Цінуйте те, що Бог дарує, Радійте з того, що ви є. І пам’ятайте, що ніколи Назад роки не повернеш.

ID: 617708
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 01.11.2015 20:10:22
© дата внесення змiн: 01.11.2015 20:10:22
автор: Наталія Білак

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: НАУМ
Прочитаний усіма відвідувачами (199)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

НАУМ, 09.03.2017 - 19:34
ХРИСТОС – НАША ПАСХА

1 Коринфян 5:7 «Позбудьтеся старої закваски,
щоб стати новим тістом, оскільки в вас не має
бути бродіння. Адже Христос — наша
пасха — був принесений у жертву.

Навіщо морочити голови людям –
Прийшов час на те, щоб позбутись облуди.
Історію треба докладно вивчати
І міфами правду не можна топтати!

У часі пітьми і невігластва всюди
Звертались до Сонця, до зір темні люди.
Обряди творили огидні для Бога…
І в жертву людей принесли не для Нього.

Блукали віками в гидкій марноті.
Чому Бог дозволив – бо ворог їх звів.
Спочатку творіння злий ангел повстав…
Людей спантеличив і правду сховав.

І так на землі проминали віки,
Знання не пропали, пророки були.
Послання від Бога несли до царів.
Та ворог мав силу, сховати зумів.

Тому Божий Син як Месія прийшов.
Навчити людей як позбутись оков.
Багато біди Сатана натворив –
Ісус дав життя і всіх нас відкупив.

Відтоді ми маєм надію життя,
Лиш мусимо жити як Він нас навчав.
Не паску поганську для сонця пекти –
Ісус – наша пасха, за Ним треба йти!

Чи здатні ми нині відкинути гріх,
Традицій позбутись – блудливих доріг.
Не слухати тих, хто нам ворогом є…
Вони задля зиску руйнують усе.

Син Божий не вчив нас поганських забав –
Природа щоразу «воскресне» сама.
На спомин про жертву Його задля нас
День смерті шануймо, це Божий наказ!

Луки 22: 19,20 «Узяв він також хліб і, склавши подяку,
поламав його, дав їм та сказав: «Це означає моє тіло,
яке буде віддане за вас. Чиніть це на спомин про мене»
. 20 Так само взяв він після вечері чашу і сказав:
«Ця чаша означає нову угоду, укладену на
підставі моєї крові, що проллється за вас.
 
Тріумф, 01.11.2015 - 22:37
12 16 give_rose
 
Дід Петро, 01.11.2015 - 20:21
Гарно, аби була б більш точна рима, було б ще краще. give_rose 22
 
Наталія Білак відповів на коментар Дід Петро, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за підказку. це лише мої перші кроки у світі поезії. а як кажуть "первый блин всегда комом"
 
горлиця, 01.11.2015 - 20:15
Мудро сказано! 12 12 12 16
 

Нові твори