Мов ластівочки в небі трепотіли
Гніздечко звили- зростили діточок.
Як дві лелеки в вирій відлетіли
У вічний вирій, там, по між зірок.
Далеко ввись, у сині небеса
Так хочу знову вас обох зустріти.
В розлуці розривається душа
Не можу вас обняти, ні зігріти.
Матусю моя, сизокрила птахо
Татусю-ти життя мого крило.
Дітей лишили,рідну нашу хату
Злетіли в небо наче й не було.
Де на граніті мамо твої очі
Де на портреті татові уста.
У снах мені всміхаєтесь щоночі
В моїх очах виблискує сльоза.
Я повернусь до свого,мамо,краю
Я повернусь татусю на поріг.
І на могилі я молитву прочитаю
І, як живим, вклонюсь до ваших ніг.
