Квіти свободи нашої
кров\'ю политі сьогодні...
Тут, на бруківці в Києві,
плями її ще горять...
Над барикадами згаслими -
крила Небесної Сотні:
Душі, розстріляні вбивцями,
у Вічності вирій летять.
Давно сорок днів минуло...
сумні одридали дзвони
Сотню життів, що погасли
на Інститутській в ту мить.
Захисників Майдану
димом повиті колони...
- Бог! Україна! Свобода! -
в пам\'яті нашій болить.
Ні, не забуде Київ
чорного болю Майдану,
Духу й пориву людського
в майві небесних знамен.
Він пам\'ятає Батия,
Бабин Яр і Богдана...
Жертву страшну, криваву
Київ прийняв і тепер.
Третє тисячоліття, слухай:
- Героям - слава!
Встала з колін Україна
правду й права здобувать.
Кров, пролиту безвинно,
забути - не маємо права...
Душі Сотні Небесної
у вирій безсмертя летять.
Квітень 2014
