Трясе сьогодні світ:
– Ізнов війна?!
Не може зрозуміть,
За що вона,
Чом кров’ю упивається
Донбас,
Сльозою умивається
Тарас?
І стогне під летовищем
Земля –
Не бій був, а побоїще.
Зрівняв
Споруди із асфальтом
Там і тут.
Кричать газетні шпальти:
– Все, зметуть!!!
Та «кіборги», мов привиди,
Встають
І користають брили ті,
Знов б’ють.
За землю б’ють, за матір,
За дитя,
Й не час їм потрапляти
В Небуття…
Дивується весь світ їм:
– Ну, й народ!
В них душі добрі, світлі.
Патріот
Аршин свій буде кожен
Захищать –
По-іншому не зможе…
В добрий час!..
19.01.2015.
Ганна Верес
