Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: *SELENA*: Ростовець―Поросся―Ростов-на-Дону - ВІРШ

logo
*SELENA*: Ростовець―Поросся―Ростов-на-Дону - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Ростовець―Поросся―Ростов-на-Дону

― Дощ?... 
― То не дощ, ― то русичів сни падають на зорані й засіяні поля, щоби ми змогли окраєць запашної паляниці вмокнути ув спасівський мед.

― Тінь?... 
― То не тінь, ― то русичів надії повернулися з далеких походів й примостилися на вербах, ясенах, в калині.

― Біль?... 
― То не біль, то русичів туга проснулася, затискаючи в кулаці день нашого роз’ятреного розбрату. 

поРосся… 
тут з роси й води народжуються тумани; 
тут всі дороги ведуть до кам’яних криниць звідкіля руси брали воду, щоби нею зцілювати рани від вражих мечів; 
тут своєю життєдайністю Рось напуває Русь; 
тут колиска Русі.

Кінець ХІ століття. 
Над зміїними валами свистять стріли кочівників ― половецькі полчища проривають поросську лінію оборони.
Ростовець ― відсіля починається Роставиця і вливає свої снив’я в Рось; відсіля роси (руси) разом з чорними клобуками, торками та берендеями причастившись водами із Роставиці і принісши сягу матері-землі направили свої влочні супроти половців. Поле за полем, городище за городищем, могилу за могилою* звільняють Русь від половецьких стріл, від половецьких шатрів і на далекому доні** стають на чати, і ставлять хорогву Ростовця і називають царину Ростов-на-Дону, а русичі з Неятина водою з криниць Русі окроплюють шумливу річку і називають її Нея, і наставляють свої влочини на схід, щоб матерям і дітям в Ростовці і Неятині спалося спокійно.

****************************************************

Час ― хижий яструб. 
Перекотиполем, перекотигорем прикотилося лихо. Чингізханськй тризуб в руках Батия пробив Лядські ворота ― вп’явся в долю Русі, Тенгрі владарює небесами, коротконогі монгольські бахмути вигарцьовують ниви, кримські татари спалюють села і містечка Поросся, Подніпров’я, Поділля ― Русь вкривається кістками, болем, скорбіттям.

Генотип етносу ― корогва народу. 
Одні по собі лишають попелище, пустир і лихо ― інших земля зве до себе, бо тут шепочуть душі їхніх прадідів, бо вона їхня Неня, бо вони її діти (бешкетні, сварливі, але рідні).
В ХІV столітті золотоординське іго випило з келиха роздробленості й розсипалося, лиш один осколок лишився на землі руській, в Тавріді.

ХV століття. 
Знову лихі дзвони задзвонили…
Землі поросські, подніпровські, подільські, поліські узріли литовські феодали і польська шляхта, ― землелюби, вигнані зі своєї вотчини польськими магнатами, розболені, але не скорені вирушили в степи Донбасу і Дону, взявши  собі з правотчини лиш душу ширу, води з Росі та жменьку дідівської землі, а частина воїв лишається і стають козаками.

ХVІІ століття. Вже по містечках Поросся і Подніпров’я стоять війська Богдана Хмельницького, вже крихкий мир і надія блукає попід хатами, поміж вербами понад ставками.
1711 рік, після втихомирення козацьких повстань знову із-за гір повертаються Потоцькі, Каліновські, Ружинські…. і знову на Дон і на Дунай потягнулись обози козаків і селян…
І вкотре, коли  лихий вітер вщух, земля притягнула своїх дітей, - і заполовіли поля, і замріялися жайвори….


Хто вони донські козаки і козачки???
Чи сниться їм небо над Пороссям?
Чи пам’ятають смак води з прадідівської криниці?
Чи клекіт лелек приносить їм весну?
Чи та калина, що на хуторі причаїлась нагадує їм про краплини осені в Ростовці?
Чи печалиться їм, що нас знову розтинають?
Хто вони донські козаки і козачки???


Дзиґою крутиться час.

І знову на пляці історії сім’я русів ― сім’я слов’ян…
І знову:
Упало свавілля кудлате
На лати, на долю, на хату,
На свічну зажуру ікон ― 
На Русь хижохвище дракон.


― Вітер?..
― То не вітер, ― то русичів думи блукають поміж століттями, поміж волошками, поміж зорепадами, поміж нами…

-----------------------------------------------------------------------------------

*могила - 1) древн.слов. культовий пагоб, 2) великий древній насип, курган. 
** дон - річка скіфською (тюркською).
*** влочні - списи

ID:  604534
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.09.2015 23:45:53
© дата внесення змiн: 23.11.2022 08:45:19
автор: *SELENA*

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Это_я_Алечка
Прочитаний усіма відвідувачами (843)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Дмитро Кiбич, 12.05.2019 - 16:26
Гарно, Селено. 12 22 Цiкава досить, повчальна iсторiя. Це точно, на рiднi землi спочатку слов'янських племен, а потiм i слов'янських народiв хижi вороги регулярно зазiхали, скалили своi зуби.
То ви про Калиновських згадуете, а ще ж якраз точаться суперечки з приводу походження назви мiста Калинiвка Вiнницькоi областi. Однi кажуть, що це мiсто назване вiд ягiд калини - символ Украiни все ж таки. А iншi говорять, що калина нiякого вiдношення до цього населеного пункту не мае, а просто тi землi, де виникло це поселення, належали одному з цих знатних вельмож Калиновських - Марцину Калиновському i, мовляв, вiд його прiзвища i Калинiвцi дали назву.
 
*SELENA* відповів на коментар Дмитро Кiбич, 13.05.2019 - 11:15
Дякую, Дмитре give_rose приємно, що оцінили.
...взагалі це все списано з клаптів місцевих літописів, тільки трішки приклашено ліричними одежами... так, мабуть точно названо в честь Калиновських, тому що поляки змінювали назви в честь себе... а древніші виклеймлювали, тому вони нині і претендують на свої креси на Поділлі і Правобережній Україні, а німці на свої на Харківщині і Донбасі, подарені Катериною... ми як завжди лишні... є неочекісти, які розпалюють вогонь ворожнечі, щоби розчистити дорогу претендентам на креси...

іще коротесенька замальовочка про деяку правду http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642753
22 19 22 give_rose
 
Дмитро Кiбич відповів на коментар *SELENA*, 13.05.2019 - 12:35
Дiйсно, ситуацiя досить неприемна вималовуеться. А тим неочекiстам в розпалюваннi ще й керiвники пiвнiчнокавказьких республiк допомагають - з Чечнi, Пiвнiчноi Осетii та iнших, намагються теж воду каламутити.
А вiд нiмцiв на Сходi - точно ви вiдзначили, також назви нерiдко зустрiчаються. Ось у Донецькiй областi трохи пiвнiчнiше Марiуполя е такий Тельманiвський район i його райцентр Тельманеве. Так оцей населений пункт Тельманеве у минулому називався - Остгейм, нiмецьку назву мав i район був - Остгеймський. Якраз заснували нiмецькi колонiсти той населений пункт. Хоча до того - на тому мiсцi були хутори i зимiвники запорiзьких козакiв.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE
 
*SELENA* відповів на коментар Дмитро Кiбич, 13.05.2019 - 21:47
не тільки кавказькі (які до речі своїх ворів у законі до нас приютили з усього СНД) там ще й Жириновський зі своїми наці, в дуеті одні з оного боку інші з іншого, щоби розхитати ситуацію, а Османська імперія теж не спить... для чогось в Європу виганяє мусульман (через 50-100р - їх населення там буде в більшості )... та і Чингіз Бухару точно такою петлею брав...
росклад невеселий... потрібно терпіння, злагода і мир...
- з приводу Тельманового, отож в 41-45 не повертали свої колонії (через те й Побєда їх бісить), так будуть нові ходи придумувати, щоби відтяпати, а наші патріоти і неочикісти їм будуть підспівувати...
give_rose
 
Дмитро Кiбич відповів на коментар *SELENA*, 14.05.2019 - 01:39
А то, до речi, у вас у 3 абзацi слово "зжимаючи" - та якось набагато частiше вживають - "стискаючи в кулацi".
 
*SELENA* відповів на коментар Дмитро Кiбич, 17.05.2019 - 13:24
Дякую give_rose та вроді й Ви праві - я на іншому сайті так і виправила...
а тут пока umnik - розмовне "зжимати" - є, жменя - є, корінь - жим - один, а зжимати викинули з вжитку, так як і слово "судьба" - споконвічно нашенське...
такщо нехай трохи погуляє...
give_rose
 
AnthonyTaive, 07.02.2017 - 20:24
Я уже посмотрел этот фильм на нормальном сайте, просто супер, не зря его так долго ждал!
Кто ещё не видел, смотрим здесь, ребята - HD17.RU
 
MichaelDic, 05.02.2017 - 14:50
Я уже посмотрел этот фильм на нормальном сайте, просто супер, не зря его так долго ждал!
Кто ещё не видел, смотрим здесь, ребята - HD17.RU
 
Вячеслав Рындин, 17.09.2015 - 09:44
ничего не исчезло...есть Веды индийские, есть Веды Перуна...есть Велесова книга...всё есть в интернете...открывайте и читайте...
существует древнеславянская буквица (49 букв-образов)...при создании первого славянского государства в 6-7 веке в Европе - Моравия...в ней работали Кирил и Мефодий в 8 веке..создали на базе буквицы церковную азбуку, коотоая называется сегодня - кирилица...история вещь серьёзная!
 
*SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... в інтернеті все є, але ж в тій інформації, що вештається в ньому, тільки фахівець розбереться де зерна, де плевела.
якось, я купила цікаву книгу (на початку 2000-х) - "Трипілля і українська мова" - де дається якраз посилання на веди, ну і щоб дальше вникнути в цікавинку нашого минулого поцікавилася в своїх знайомих з Іст. історії, архелогії і інст. мовознавства, роботи, яких авторів фахівців можна почитати - і всі дружно відповіли, що то липа, пока ніхто нічого не знайшов, то тільки слухи...
але коли буде час зайду почитаю веденістів, чим вони там спокушають...
22 19 22 flo20
 
Вячеслав Рындин, 15.09.2015 - 11:27
Веды описывают не фентези, а историю наших предков give_rose
 
*SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ghmm ??? - frown на жаль не збереглася древнєслов"янська чи древнєруська писемність - з приходом християнства прийшла кирилиця, що було до того щезло при тодішній євроінтегації cry , хотя на перехресті торгових шляхів не моголо того бути, щоб не було писемності....
22 19 22 icon_flower
 
*SELENA* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
hi flo13
моя прадідівщина Поросся і я використовувала чисто факти, археологічні, літописні, гідроніми, топоніми, а зараз щоб затюкати істину історію викидають багато всяких фентезі....
22 19 22 flo21
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: