А ти знаєш, з тобою не пишуться вірші, Лиш ліжко скрипить раз у раз. Ми з тобою не кращі, не гірші, Як ті, що приходили вчора до нас. В нас останні зникають монети, Нам комфортно в кімнаті без скла. І чи брудні ми, голі чи чисті – Нам кайфово, бо ми як сім'я. Хтось спитає: «До чого тут вірші, І до чого тут слово «сім'я»?» Нам кайфово, як в Вовиній пісні. До побачення. Крапка. Па-па. 26.08.2015 © Богдан Кухта #Вірші_в_КУТочку #триКУТник Із циклу поезій "Дорослі ігри" Більше текстів тут - https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
ID: 602318 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 26.08.2015 20:49:24 © дата внесення змiн: 16.05.2023 22:40:37 автор: Kukhta Bohdan
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie