Рідненька моя!
.
Переглядаючи наші інститутські фотографії, я був у захваті від нашого весілля.
.
Вдивляюсь в лиця наших грізних викладачів, багатьох з яких вже теж немає серед нас, я вдячний їм, що вони були присутні на нашому торжестві.
.
Особливо вдячний ректору, який був посаженим батьком на нашому весіллі і був організатором нашого студентського торжества, думаю, єдиного за всю історію інституту.
.
Я часто згадую наше весілля,
Вернувсь у інститутські я часи,
Де, часто наступало враз похмілля
З Твоєї неповторної краси.
.
Організував нам інститут весілля,
Присутні майже всі викладачі,
В почесній варті були наші групи,
Нашого щастя вірні сівачі.
.
Дали ми клятву ректору прилюдно,
Що пронесем любов через роки,
Що проживем життя своє ми гідно,
Зіллються в річку наші два струмки.
.
Ми виконали клятву, яку дали.
Любов не покидала більше нас.
Але ні я ні Ти зовсім не ждали,
Що рано прийде розставання час.
.
Й не зможе з пам'яті пропасти
Твоя любов за пройдені роки,
Вона у серці вдячністю відклалась
І буде гріти все мої думки.
.
Твій Володя.
