В душі останнім часом дисонанс...
Вірші, як дзвін церковний, б'ють у груди!
Нема милішої над цю для мене згуби,
що від душі, моя це сутність без прикрас...
Та годі!
Я вето накладу на но́ві ві́рші!
Відкину ручку, замовчить мій зошит...
Думки нарешті спокій запорошить,
щоб дні текли не лавою, а миром...
Щоби душа не рвалась на папір-чорнило,
виходячи за мій реальний острів
(і щоб навколо нього не штормило!)
Мило...
Умию руки.
...Що я наробила?...
Я не Пилат! Ніколи ним не буду!
Я душу реставрую зі шматочків,
і ТОЙ, хто ТАМ живе нехай мене почує:
..........................................................
-НЕ ВІДРЕЧУСЬ!!! ...ТВОЇ слова любов'ю намалюю!
Миро - запашна олія , яку використовують в церковних обрядах для наділення людини божественною благодаттю . У вірші слово має більш вужче значення - благодать спокою і розміреності життя
Пилат - Понтій Пилат - римський прокуратор , який видав Ісуса Христа на розп'яття на вимогу натовпу та церковної влади , умивши при цьому руки водою (на знак зняття із себе відповідальності за смерть невинного ). У вірші образ Пилата використано у значенні образу того , хто відрікається від дарованого Богом , як від призначення і місії ...
дада ) не знає меж фантазія причудлива людська,
все норовить себе перехитрити ...
часом не розбереться без 100 грам
хто справді у душі так вовком виє ...
ентар ! 
