Не лютуй, не кричи, не плач... Що ж тепер?
Все давно пройшло, на порох зійшло
та жага до життя моя не згаса,
подих не зупинився й не завмер,
Говорити якось пізно та й про що?
(Ехом неслося : " Привіт небеса...")
Сльози вітер по моїм щокам розтер,
я згадую про те, що відійшло.
Про те, як Ангел кохання мене вбив,
а демон пристрасті долю згубив?
Колись Ангел кохання дав два крила,
щоб літала я в срібних небесах,
Порхала між хмарами немов хмільна
з рожевою пеленою в очах,
І неслася до раю я з парою,
з сердець тисячною отарою...
Потім демон пристрасті мої мізки
до пінної вати збив й розтопив...
Медовою патокою потекли
по моїм скроням... Щоб коханий пив.
А вони та й росяним дощем впали
на ковдру духмяних трав, чарівних
і розтеклися перлинами в імлі,
Допоки сонце не випило їх...
Спала з очей та рожева пелена,
Ой, скільки літ у тумані спливло
та пройшло моє таке-сяке життя,
тільки й спомини, що колись було...
Зосталася в своєму світі сама
й нема на грішну землю вороття,
Я десь там , у просторі живу й жива,
А тут лишилося лиш каяття...
Наталочка,нам обрізалі вік, щоб ми не пожили мудрими...жінка мудріша після 45, а чловік лише в 70...І то. якще не спилися. та не опаскудились...Це дуже індивідуаьно...А є люди, котрим 500 років і більше...це зовсім інший світ...тому. треба знати - є інший шлях, треба тільки його прагнути))))
Зараз буду публіковати нове - приходь. подивись думки.
Це цілий світ болю та каїття.
Життя часто проходить і тільки під кінець приходять думки, що зря все було...може потому, що не було любові до себе?
Що робив усе для когось? А себе залишав на ПОТІМ...А цього ПОТІМ ніколи і не було...І є повод сказати - я тобі все віддала...Я прощала, я робила...
А коли все робиш тільки для себе..Тобто,- мию посуд - для того, щоб мені було чисто. Роблю уроки з сином, щоб я була спокійна, що він напише конрольну роботу, люблю чоловіка тому, що я так вся жіночка прерасна і він це розуміє.Може і не бачить мого кохання, але я себе люблю і моя сила жіночої слабкісті дає нам розуміння на далі жити...Для себе..Тільки любовь до себе, заповнює чашу у твоєму сердці...З якої ті можешь потім вилити на світ, щедро та достатньо...
Дякую за гарну відповідь. З віком стаєш мудрішим і багато чого розумієш. А в молодості тільки емоції та почуття тебе захлинають, пристрасті бушують, мозок мовчить в ці хвилини, у нього параліч.Сліпота перемагає
Любов і пристрасть такі непередбачувані і небезпечні, адже поряд із великим щастям вони завжди несуть поруч розчарування і зламаний світ. І часом не від нас самих залежить, коли настане те невтішне перехрестя
Дякую.
Не пишеться, щем серця не дає, болить,
Душа моя, обірвана струна, шепоче і гарчить...
Не живу, бо підвішена в просторі я, бовтаюся над світом...