Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Jonny Evilko: Півострів - ВІРШ

logo
Jonny Evilko: Півострів - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 6
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Півострів

В один далекий теплий край,
здається, це Мадагаскар
Замріяв я потрапити
як тільки був про нього взнав

І щойно я про нього взнав -
фантазії! Який же він?
Багато книжок я гортав,
гортав, гортав багато днів

Пізніше я відзначився в трудах,
путівку мені видали на Крим.
Побув у морі біля бережка,
а плавать не навчився - чорт із ним!

А добре є - синиця у руці!
До мене згодом це дійшло.
Я сумно глобус покрутив
Далеко хочу, ну і що!

Нормально підготуюсь - ферт!
Відправлюсь в подорож, герой.
Та майже я ніде не був
Отруйні змії лазять, ой.

Отой Новозеландський ліс
до вінця повен небезпек.
Культурно вихований ріс?
Зустрінеться мені там зек!

Тож я товариша знайшов,
Він каже: "А давай в той край
підемо разом ти і я.
Тобі я майже все зібрав"

Я знітився одразу в мент:
"У мене це у перший раз,
недовго знаю я тебе,
хотів я тільки розпитать.

Ти більш досвідчений, ніж я,
тебе я потягну униз;
ми сходим тільки задарма".
Порив мій скороспішно зслиз.

Я чув, із тих країв ніхто
цілком здоровим не вертавсь:
чи малярійні комарі,
чи темна і токсична грязь...

Я бачив хижий блиск в очах,
що лихоманки був симптом,
а дехто щось звідтіль привіз:
прибув з повнішим рюкзаком.

Собі подумав я тому:
важливий дуже компаньйон.
До цього я настороживсь,
не довіряю йому он.

Він побурчав, ми розійшлись
як в бізнесі, де час тече,
як кров золотоносних жил.
...Я не споряджений іще,
тому сходив я в магазин,
купив мішок і каремат,
а що піду я не один,
то взяв - три на чотири - тент.

Попутників шукав я скрізь:
хоч безліч там уже було
 людей - попробуй розберись,
який найкращий, хто є хто.

А може й справді, чом би й ні,
піти з незнайком, як і я?
Були б у всьому нарівні,
у нас була би нічия.

Я думав, буде саме так,
і характерних рис шукав,
а може дасть мені Бог знак,
щоб в виборі не зволікав?

Тим часом, дещо пригадав:
малим про глобус ще не знав
у центрі міста я відчув
коротких подорожей шарм!

За 10коп. я жуйку брав,
оту, з наклейкою, чи без.
Ну і, звичайно же, жував
аж поки не прийде момент,
коли вона вже несмачна.
Тоді кидав її я геть,
і згодом моя голова
наклейками забилась вщерть!

"Мабуть, пора вже підрости", - 
собі я так тоді сказав, -
"бо треба голову спасти".
Наклейки всі повикидав.

До жуйок тягне по цей день.
А що такого тут, скажіть?
Ніде я ними не смічу,
нікому не нашкодив же.

У Крим ще їздив пару раз,
та там все рівно все не те.
Крим, як відомо, вже не наш -
я зрозумів, що й не моє.

			ІІ

Я оглянувся навкруги - 
нічим не гірше, ніж будь-де.
Для чого в довгий путь ходить,
втрачати свій священний день?

І мріяти я перестав.
На пошуки провідника
не тратив також більше час.
Все буде добре якось так.

Природа навкруги мене
сама красива по собі.
Дорожче полюбить, що є,
аніж шукати щось нове.

У той же час мені попавсь
один бувалий мандрівник -
секретів повний, загадок -
мене він зразу зачепив:
себе він видав у словах,
в осанці, шрамах на лиці,
авторитетний зверхній тон
і на взутті дорожній пил.

Він точно там уже бував,
бо сувенірів понавіз,
тож я спитав - він розказав,
чи варті свічок ті краї.

"Ціни", - звучали ті слова, -
"не те, що ззовні, а внутрі,
бо все зростає знизу вверх,
а низ знаходиться в землі:
кругом однакова земля,
вона все живить - все живе.
Екзотика, яка би не була,
уся однаково гниє."

"Гниє", - звучали ті слова.
"Всі квіти проростають на землі,
красиві ликом і приємні всі
 земні покрови; люби землю, не покров."
По духу це прийшлось мені.
"На одне око я осліп", -
про шрами він заговорив, -
"Мене місцевий шершень впік.

Кульгавий, бо було таке:
в аборигенів дещо вкрав,
об корінь був перечепивсь,
як через ліс від них тікав -
зловили. Був у них закон:
тавро на шию крадіям,
ось бачиш, тут", - показує
мені, і справді бачу, - "шрам.

Туди би я тебе повів,
чи б по окраїнах пройшлись,
та надто я побитий весь
і, правда, надто юний ти.

Манить, захоплює похід,
я знаю. Трохи потерпи.
Пройде, можливо, пару літ,
і будеш сам готов піти.

Чи ще когось візьмеш у путь
та, очевидно, не мене."
Я бачив сум в його очах.
"Мене вже в іншім місці ждуть", -
додав він гірко-жартома.
"Манить, захоплює похід,
та більше я люблю камін,
щоб ноги біля нього гріть."

Я на секунду уявив,
що вже пройшов всі дев'ять кіл,
піднявшись хворим і старим.
Я теж би спокою хотів...

"Підем з тобою", - він гукнув, -
"хоч у підзорную трубу
здалеку глянемо давай
на край, де я раніше був!"
А я заплакав.
			ІІІ
		Чітко знав:
хоч фантики усі спалив,
вони стоять мені в очах:
я спогадів зробився раб.

В сприятливих обставинах
завжди по центру я б гуляв,
будь гроші - я би там і спав.
Я - раб того, чого нема.

Картинки з Криму мучать в снах:
ті кипариси, сонце, пляж...
Бажання повернутись раб
в цинічне море різних благ.

Буває в надвечірній час:
я хвойний запах чую знов,
за серце тягне десять струн,
зірвався б, пішки би пішов!

Тож вчителю своєму так
я на той вигук відповів:
"Ми подружились в бесідах
та мушу я сказати "Ні"
не через те, що боягуз,
кишка у мене не тонка
і це не юності страхи;
Насправді відповідь така:

не можна разом нам іти -
це саме так, як ти казав -
земля усюди все ж одна.
Того, що є - достатньо нам.

Я бачитиму безліч трав
і квітів, і озер без дна,
блакитних, ніби небеса.
Земля під ними все ж одна.

Авжеж, стрічатиму людей
нових, і мова в них чудна;
красивих, добрих, злих, страшних.
Земля під ними все ж одна.

Одні над ними небеса.
Візьми мене до джерела!
Давно схолола там вода.
Поміж дерев глибокий вдих
спокійно тихо я зроблю.
По горах, що неподалік,
неспішно, з розумом пройду
короткий, в один день, похід.

При джерелі переведу свій дух,
розкину руки поміж трав,
м'яких, як то котячий пух.
Не бачив щоб ніхто, не знав.

В холодну воду не вступлю,
учитись плавати не час.
Шум запахів, масив чуттів.
Усесвіт, вміщений в руках."
	12.07.15.

ID:  593312
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 13.07.2015 00:07:54
© дата внесення змiн: 14.07.2015 16:46:18
автор: Jonny Evilko

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (532)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Льорд, 11.09.2015 - 17:58
Добре написано. 12
 
Tom d`Cat, 14.07.2015 - 21:16
}} Чого би я лаяв
Якщо привід знайдеться - то і лайте.
Може, де не так працює...
Може, де незрозуміле пояснення...
"Зворотній зв'язок" називається.
 
Tom d`Cat, 14.07.2015 - 17:18
}} частка. Але допустима
Частка-то допустима, але змісту у даному контексті не має. Може, дійсно краще вигук - типу "не довіряю йому, от!"

}} хіба не очевидно - попри те, що поверхневий зміст вірша очевидний - що метафорично розвивається інша тематика?
Як на мене - не дуже. За відчуттям - щось на кшталт «Тореадорів з Васюківки». Певно, відчуттю заважає вікова категорія...

}} Ресурс, програма аналізу рими і стопи. Ви часом руку до створення до доклали?
А... Спасибі, доклав. Буду вдячний, якщо полаєте (що путнє вийшло – й сам знаю).
 
Jonny Evilko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чого би я лаяв, зробили - і слава Богу! Я вас, знаєте, мало не сприйняв за жовчного старичка, бо є ж такі. А є не такі.
Молодець!
 
Tom d`Cat, 14.07.2015 - 15:55
}} "не довіряю йому он": он - вигук.
У словнику "он" – частка... Може, й вигук – у якійсь говірці.

}} "у виборі щоб не зволік" - тікати - утік, зволікати – зволік
Ні. "Утік" – дія відбулася, й мова дозволяє коротку форму. А зволікати – це більш розтягнуто, і тому "зволікав". А "зволік" – то від "зволокти" wink

}} те саме і "собой"
Ні. Механістично такі речі не робляться. Виходить калька з російської. Дивіться http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ - як змінюється слово "себе".

}} Як би ви поставились до слова "літун" замість "льотчик".
Нормально поставився б, якби це слово вживалося у контексті повітроплавання. А так – іронічно-поблажливий зміст – що льотчик, що комаха, що особа, котра часто змінює місце роботи.

}} Зроблю підказку, що майже всі іменники вірша - заміщаючі символи, тому нема різниці, як назвати острів.
Ну, я ж і кажу, що каша у голові Вашого ліричного героя...

}} І абідно, що поезія англійською - дивишся - слова поковеркані і голосні ковтають, де хочуть
Мода віршування змінюється... Колись вимагали точних форм та рим, зараз верлібр – то вже дуже поетично, а ритмічна проза – майже поезія...

}} Дякую, однак, за посилання на корисний ресурс!
А це який?
 
Jonny Evilko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
*тю. Певно таки я поплутав; частка. Але допустима.
Правку слів виконав.

Але все-таки, хіба не очевидно - попри те, що поверхневий зміст вірша очевидний - що метафорично розвивається інша тематика?

Ресурс, програма аналізу рими і стопи. Ви часом руку до створення до доклали? О_о
 
Tom d`Cat, 14.07.2015 - 01:12
Сподіваюся, вхідну пошту побачили?
Там вкладено HTML-файл - його можна дивитися прямо тут, у браузері.
 
Jonny Evilko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отже, виправив : "попутник";
"бажання повернутись раб" і
"взяв - три на чотири - тент"

"не довіряю йому он": он - вигук. Чому ні.
"у виборі щоб не зволік" - тікати - утік, зволікати - зволік, чому ні)
те саме і "собой"

Як би ви поставились до слова "літун" замість "льотчик". Здається, повсюдно вживають останнє, хоча воно явно схоже на русизм. А що Підмогильний вживав саме "літун", без іронічного смислу, то це виглядає ненормативно - парадокс!

Зроблю підказку, що майже всі іменники вірша - заміщаючі символи, тому нема різниці, як назвати острів.

І абідно, що поезія англійською - дивишся - слова поковеркані і голосні ковтають, де хочуть; риму вловити - хіба що дуже тонко, зате не соромляться передати зміст. Продовжити працювати з наголосами може принести в жертву не те, що треба.

Дякую, однак, за посилання на корисний ресурс!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: