** из голосов прошлого: 1654 год*
Там утрат наших горечь осталась, истоки печали,
там начала начал наших пыток и правды побег –
двух народов-соседей не в такт голоса зазвучали:
«Дай нам волю!» и «Дай господина-царя нам навек!»
** рік 2013-1; «… і вільним народом постануть вчорашні раби!»
Коли прокинешся, народе вічний мій,
коли боліти стане ця недоля?!
Вже дух дідів над Диким віщим Полем
подав нам клич: «Не будь рабом, не смій!»
** 2014-й; розстріляний Маріуполь: Каїн московський у нашому домі…
… і страшно… і нижче це сіре тяжке зимне небо.
І ніде сховатись, і бога нема, щоб закритись.
То де ж Ти, Всесильний?! – не шли зло і біль нам, не треба:
тут звірі земні, хижі зайди, – тут «БРАТТЯ» дволикі!..
** 2015-й; з вірою: Ucraina, vivat ! Gloria Ucraina !
Якщо живе у серці віра в Бога,
якщо ми вірний оберемо шлях –
і прийде день, і буде Перемога,
не смерть – жита засіються в полях!
***
----
* год Переяславской рады, политического поражения Украины
на три кровавых столетия. не последних, как показала история...
***
Як же мені колись перепало, коли я ляпнула, що не розумію, в чому вигода підписання тієї угоди з Росією, після чого Україну майже знищили, як державу ..(і досі пожинаємо посіяне). Тоді мені сказали, що історія - не для тупих шмаркачок. Чим відбили всю охоту до вивчення цього предмету. Це було якраз перед розпадом СРСР...
Якось і не поцікавилася, що ж тепер відповідають на подібні питання...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любо, а що? - мудрий, як і в ті часи, розказує правду і мудре, а дурень і потвора - до цих пір плюється і викручує руки тій правді-історії. так було завжди. бо історія - це зовсім не те, що було, а засіб творення майбутнього. у порядному і чистому суспільстві - гарного майбутнього. у потвор - такого, що все зло їх виправдає.
тому і не дрімають придворні (ваші теж) літописці
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось і вишукую виглядаю собі того секретаря, щоби зміг до ладу привести, відсіяти порох, полову, лишити щось варте уваги і об"єднати.
а то справа не літнього часу.
мій уклін вам!
Варто! То теж робота творча, Касьяне! То як збірку укладати...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось якби був гідний матеріал для такої збірки, якби щось вартісне, посюжетах, гарне в мовному оформленні, цікаве змістом та думками, з напиленням хоч схожості до поезії - тоді й варта шкірка вичинки.
коли зберемо врожай (як пані погода дозволить та небеса високі), то, з вашого дозволу, заведемо гутарку про це
Просто пишу щиро про все,бо тут таке місце і такі люди в більшості своій...і взаєморозуміння...а про закоханість...місце у душі, Вашій не вільне...і не так скоро звільниться...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось і злукав перед чуттєвою, дорослою, розумною жінкою-провидицею: і тебе бачить, і твою душу, і те, що у ній ховаєш! а все ж?..
окремо дякую за:
"Я знаю, что отмыть с души поможешь псовость.
И сволочность из глаз пусть вытравит слеза:
«Вот женщина, – она, которой имя Совесть,
Мне в душу опрокинула глаза»."
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую вам вельми, хоча місія чоловіка на землі - не думками наповнювати серце жіноче, а почуттями. тільки ними!
(і одною лише думкою: "він у мене - єдиний!!")
зі змістом останнього трохи посперечалася б, а ще згодна з Фотінією (та Ви про це знаєте)
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ірино, ви мені це вже говорили, маючи рацію, і Дантес вказував, що не варто такого робити. але нехлюйство моє - таки пора бороти.
так давайте про зміст, це для мене - суть розмови. не ах і ох, хоч і це має сенс, а думка того, хто прочитав і її має - ось найвища похвала написаному, байдуже, за чи проти його він
Якщо душа не порожня ,то є багато всього...якщо небайдужа..то є там біль... і смуток ...і каяття...і співчуття...а по вмісту Вашоі душі можна судити...що виняткова Ви людина..скарбів світлих багато...щедро ділитись ними...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ілеєчко, ви, коли приходите - ніколи не скупитеся на такі файні епітети в мою адресу. але ж я - звичайна людина, просто бита життям трохи більше за інших, чи менше - але нічим не відрізняюся від всіх. хіба що іменами, якими мене називали з дитинства і проти яких я так запекло воював.
ви погляньте навкруг - і стільки виразних облич побачите, красивих сердець, багатих думками і змістовних особистостей.
ви ризикуєте мене в себе закохати - і що буде дідо робити?!
Зболена суб’єктивна душа про наболілі об’єктивні події...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то і є об"єкт дослідження цієї суб"єктивної субстанції: життя та його слід на душі.
хоч їй такі сліди - геть протиррічать, рвуть, шматують...
дякую, Вікторе, і дуже, бо усвідомлювати, що ця суб"єктивність має собі однодумців - найкраща річ для перемоги всіх негараздів і бід
...трохи повередую...
У Вас, пане Касьяне, кожна порція катренів чи арабесок має внутрішні зв*язки між собою: загальна тема сплітає їх в один узор (арабеска - узор і є). Так ось тут, мені так здалося трохи поплуталось особисте (№1,2) з громадянським (№3,4) Ну, це особиста моя думка!
смешОн...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отут ви марно кокетуєте з моїм самолюбством: це й справді прикра недоречність: раз подаєш їх у купі, одним текстом, порцією, то безумовно, варто робити тематично близькими. це мені і Георгій казав, і Ірина птаха.
але лінощі і неповага до читаючого серця роблять своє.
ось ваше слово - якому я ставлю найвищу оцінку (ви знаєтеся і на "сапогах", і на тонкощах стилістики) таки змусить якщо не поважати себе. то того, хто на тій стороні екрану - точно.
дякую, от не було б звіра хитрого і розумного, який би хватав і з"їдав зразу ж за печерою лінивого хлопа - ми б вас до цих пір у тих печерах і тримали