(мої фантазії, навстріч…)
*
1. уляна з.; до в.«Здрастуй…»
Літу Твоїх Дощів солоних...
епіграфом:
« Ну... здрастуй, Печалі Моєї Літо»
*
… знай:
воно зника, як і прийшло - саме з собою...
тобі ж – Печаль… цей солі смак
та гра прибою
отого Моря, що колись
на хвилях несло
це Літо Радості, Надій!
... сушити весла
вже просить Осінь… – Ти ж словес
не зрадь – не зайві!! –
не відпускай – поки не скрес
цей Холод давній! –
і розтопи його, проси: «Ти грій ще, Літо!»
…
допоки всю
Печаль Твою
Дощем не змито…
***
2. Гостя; до в. «То осінь кричала в мені…»
Прийми і цю осінь, й чуттів кольорових палітру -
і доля віддасть на поталу осінньому вітру
цей сум твій, що рано вкрадається в душу! І звуки
мелодій весняних зіграють із Щастя сюїту!
…
зачекай-но, осене, - серце знає:
юність не покине тих, хто кохає!
***
3. Любов І.; до в. «Осіннє…»
Ще у душі – дівча наївно-миле.
А полинового в ріку життя – намило…
– Та рано осінь призиваєте, як рано!
І лікар-час ще зацілує ваші рани...
...
жаль, не мені всміхатись будуть очі сірі!..
та скільки радості від них - мені і Лірі!
***
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
знаєте, пані Наталю, все почалося якраз із вашого вірша. - тобто, мої думки розпочати новий цикл.
вже писалося тому чи іншму автору два-чотири рядочки на його твір, а тут - чому й не робити римованих відгуків на прочитане, яке тебе "зачепило"?
ось ваш вірш і "благословив"
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тоді справджується приказка: як покличеш, так і відізветься.
взагалі, це складно: і зрозуміти написане іншим серцем, і відчути автора, і в тон сказати своє. ось пробую і вчусь
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а спочатку медом по вустах жінки, медом та любов"ю, дивись,і на поцілуночок заслужиш! ми ж тут вчимося. ми ж тут впівкроку від Одеси-мами...
мої шанування мудрому і поблажливому Олексі! передавайте!
поезія, породжена поезією... це як пісня пісень...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тоді я - Сулейман мудрий!
а погодьтеся, що чиєсь влучне, красиве, добре, душевне і мудре слово завжди відізветься в душі, завжди торкне серце.
я ж сюди прийшов не вірші писати, які не моя парафія, бо не з такими талантами народився, а читати, душу читаним тішити, говорити з цікеавими людбми пропрочитане у когось, вхопити щось у серце і тим його хоч на малу частку потішити-полікувати.
а потім - хоч в три слова сказати про це
Приємно, що не тільки Ви нас надихаєте, а й ми Вас теж трішки....
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
неправда. неправда, то всі мої витівки - від вас, прекрасних, розумних, симпатичних, молодих, лагідних і геть не супротивних!
ось звідти - і натхнення моє!