Контрнаступ тисячам буденних справ,
Й виснажливості дню наш хитрий контраденс -
Туз в рукаві, що ще не розіграв -
Передрассвітній, ледь свідомий, секс!
Не можна знати, яким буду увечорі, тож я, про всяк випадок, намагаюся не втрачати ранкових можливостей і нагод)
як молодим думкам, мріям, серцям молодим співається чуттєво! а і в нас було, і нам ой сороміцькі мелодії виспівувалися, і космосу хотілося шмат у душах вмістити. і океан любові, ігори бажань - і все через оте відчуття до вас, до коханих!
Мар"яно-Маряночко, ви на правильному шляху,вас і серце веде, ідуша літаюча у вир життя і вир почуттів, у вир слів і емоцій, і не полишайте цього космосу свого, чи то Всесвіту, не падайте у плин буденності, де більше кольорів сірих і де непотрібні такі вірші-відчуття.
ех. де мої двадцять два!.. відбив би я вас у благовірного!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і космосу хотілося шмат у душах вмістити.
як же ви красиво сказали, друже! Так і є - кожен носить маленький космос, всесвіт у собі...Головне зуміти відчути його і яким чудовим, гармонійним буде тоді життя....
А 22-охлітні мене ніколи не приваблювали, Касьяньчику! І з однолітками мені завжди було скучно...(чоловік мій на 9 років старший), тож у вас є всі шанси, коли будете так солодко мені лестити! Ох, знаєте ви серце жіноче, як би не ховались у своїй скромності та невіданні. Хитрун ви ще той!
НЕ можу засвідчити, що кохання поборе вічність, а от подібна поезія - неодмінно. Вічність зійде на нівець, залишиться Фіна Ярінець. Радості Вам, ластівко.
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..от і я не впевнена...але ж спробувати можна!
Неєчко, ви мені лестите і то дуже, я лише віршую тихенько з помилками і часто повз ритм і риму... Дякую за вашу доброту
Вдячний за обережненьке ставлення до моїх порад! Адже римоньки у останньому катренчику нема, Мар'яночко! Я ще б подумав щодо "ревно". Там римонька теж... страждає!
А побороти Вічність Вам, зрозуміло, не вдасться! Але ж - привабливо! Такий образ, на мою думку, додає експесії твору! Та воля Ваша... і Бога!
А вірш хороший! Вивчу... Та покладу на музичку!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от біда... Удайчику, я виправлюсь, чесно!..От і в мене вчора співалось ...може тому й помилок стільки допустила, бо ж музика згладжує звучання
Дякую вам, ви мене балуєте
бентежить сни.... І будить спокій мій (зайвий склад)
..Безжально стерту хвильку... "тисяч справ"
старанно рвемо на дрібні турботи....
І десь віддушину обідню... зов забрав
й ліниво Вічність ма́нить... по-бо-ро-ти...
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ОХ, тут треба подумати.... (я не хочу "бороти"... )
Дякую, Олексонько за вашу дружню обережненьку правку...я прислухаюсь обов"язково! А квіти....ах, які запашні