Ой, не сяйте зорі,
Ой, вітри не війте,
Стихни Чорне море,
Як Вона підійде.
Лик святий – блаженство,
Коса чорнява – мудрість,
Ніхто Тобі не рівня,
Хай не плодять дурість.
Пітьма світ охопила,
Тяжкі часи настали,
Багацько задушила
Хоробрих і повсталих…
Та не Тебе,
Не згинеш,
І попелом не вкриють,
Не встигнуть озирнутись –
Від страху зашаріють.
Не проклянуть, не знеславлять,
За плечима правда.
Не захоплять, не зруйнують,
Сильна в руках влада!
Нехай багряні ллються ріки,
Нехай же вийдуть з берегів,
Нехай поглинуть чорні тіні
І спинять наступи орди.
У чужорідній вражій крові
Своїх дітей Ти омови,
І в піснях одвічну славу
Переможно одержи.
Ступай неспішно, величаво,
Бо Ти й Альфа, й Омега,
Коли у гніві Ти повстала,
Земля здригнеться від полеглих.
Слався вічно, Україно,
Шлях Твій квітами встелю,
І життя своє єдине
Без вагання покладу.
