Є вірші – квіти.
Вірші – дуби.
Є іграшки – вірші.
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є – каторжани.
Крізь мури в'язниць,
по тернях лихоліть –
ідуть, ідуть по етапу століть...
Ліна Василівна Костенко
***
Є ві́рші — крила,
Й ві́рші — громовиці,
І є такі, що зні́жують вуста…
Та по́ки людям не даси по пиці
Для них уся поезія — пуста.
Замало ж просто знати алфавіти.
Вірші — плоди без соку й м'якуша́,
Вони живі, їх треба розуміти,
Бо між рядків ховається душа…
Вони уміють і насупить брови,
І вмитися холодними слізьми…
Є вірші — гімни, й вірші — пустослови,
Усе так само, як і між людьми.
11.07.2014 р. А. І. Тофан
Андрій Тофан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю що й сказати... Така похвала гідна кращих творів. Я увечері опублікую одну із моїх непоказних, але найулюбленіших поезій... Дуже хочу почути критику і про неї.
Влучно, гарно, зpiло! 
Вiтаю з вдалим вступом до клубу! 
Красиво так подали свої думки 
