Встояла гідність! Та чи гідні ми
Стрічати ранок в радості молитви?
Нутро сховалось з подихом зими,
Земля ж пашіє од розвою битви.
Кордон розп’ято, ніби на хресті,
Іди, сволото, танком на подвір’я.
Дипломатичні танці не прості:
«Нехай живе криваве перемир’я»!
Щодень небесна повниться за нас,
Вкривають стяги рідні домовини.
Звільнити треба вугільний Донбас
Ціною батька-чоловіка-сина.
За це боролись? Гідність утече,
Лишень вогонь дістанеться живиці,
Пора відтяти дещо від плечей
У тих, хто бачить радість коаліцій.
Зреклись холуї втоптаних в багно,
Нема надії, гідність помирає.
Святий отець обкурює вино –
Черговий раб попрямував до Раю.
