сказки майской ночи. после дождя
*
Это сон? –
Входишь в дом –
Полуявь,
Грёзы ночи поэта –
И насытится он
Вкусом счастья и знойного лета,
И дожди за окном
Отойдут в тридевятое царство,
А душа об одном:
«Пьешь из чаши Морфея коварство!»
Опахала ночи
Навевали мне сны Шахразады –
И что голос души?!
– Мне так тела ее, тела надо!..
До истомы его
Доводить,
Наслаждаясь
Любовью!..
*
Тает ночь… Алкоголя
Дурман…
Явью тень в изголовье:
Ты – была!..
Это мне
Сказки пели уста
Дивной пери!..
И душа в тишине:
«Затвори же пред нею ты двери!»
****
(из фантазий "Не упусти!", в предчувствии лета)
*
/Фрейд прав: все в нас определяет основной инстинкт?../
І то правда, чого його тікати - зникати? Треба хоча б на каву залишитись... Чи на полуницю з вершками....
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а по мені - куди більшого варта та, що так ніжити-пестити вміє, та заговорювати, та обіцяти-вабити, та солодкі миті щастя чоловічого дарувати щедро і вміло!.. така ж світу варта всього, золота його і каміння дорогцінного. і душі варта!
Ароматами пряностей - специй
Тела мягкие манят изгибы...
Не хочу о душе споров - лекций...
До утра целоваться могли бы...
Прикоснись... Доведи до истомы
Своей нежностью,лаской - руками ...
Всё равно мне сегодня :кто мы?
Я пьяна не вином, а губами...
Сощитай мои родинки - знаки:
Это карта небес и тела,
Это страсти моей зодиаки...
Будь со мной ты настойчиво - смелым...
Дай свободу моим ладошкам -
Я тебя изучу - изнежу...
Я тебя подразню немножко-
Ты забудешь, что было прежде...
А с рассветом растаю дымкой,
Расплескав аромат желанья...
Только май расписной косынкой
ЗА окном взмахнёт на прощанье....
Что-то меня занесло.... Полнолуние, наверное...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ех, заносило б вас так частіе, та всіх і по віку, і по очах і по характерах - яка би благодать любові запанувала на землі! і яка благодать!.. бальзам який на душу жінка вилите може, лише словом, про словом!! ух!!...... - тільки потім, потім, щастя подарувавши, - куди і нащо зникати-танути??!!
Сахаджа йога не поділяє інстинктивність фрейдизму... Та тіло... Ой які пахощі! Трояндовий рай!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
зате кожен йог будь-якої течії гарно зна, що прийшов у світ не від Шиви чи Рами, а від кохання конкретного тіла чоловіка в реальною плоттю жінки. і виріс, як всі виросли. це вже потім йому заморочки всякі у голову приходять, і починає він мудрувати.
а тому - слава Фрейду, який назвав речі своїми іменами! він - і жива плоть - завжди праві!
а як же душа..яка прекрасна сама по-собі...в любому тілі?якщо вона,звісно,прекрасна?...от сидить собі душа..чекає нової реінкарнації...і підбирає собі тіло...якщо занадто гарне підбере..то,має шанс,що її душу й помічати не будуть?
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось тут ми і розходимось: я не розділяю нероздільне і бачу душу лише в єднанні з плоттю. бо не маю ще віри в життя душі беж нього, як і взагалі життя після семрті. тому таким чином виявляю свої погляди і розумінння нашого існування на цій землі зараз, у реалії життя і його оснгговах: є ми і в тілі, з усім нашим світом, живуть в нас відчуття і бажання, ми мислимо і мріємо, ми складаємо плани і має надію на щось, - ми живі і реальні, печаль одна, що довго над цим коже думає і має мало часу на своє у житті, - бо що то є сімдесят років для мрій і можливостей людини?
ви ж виходити бульше чи й взагалі з ірраціонального, у вас початком у всьому - віра. вона народжує надії на майбутнє, ще інше життя після цього. і я би так хотів у це повірити - та вельми великий реаліст. чи скептиик. чи отой Хома
И что голос души?!
невже голос душі-ніщо поряд з чарами тіла?
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і сотворив Він людину із глини, і вдихнув в неї життя.
таки плоть наша первинна, немає нас без неї, вона - божественного задуму плід, вона освячена Його подихом. - і всіма бажаннями, котрими була благословенна Творцем.
і чари її - від Нього ("и будет у тебя всегда влечение к телу его!" - пам/ятаєте? - "постоянно наслаждайся ее любовью!", "пусть всегда опьяняют тебя ее груди!")
і голосу душі є час, і голос тіла має свою владу - так зрозумілося мною із Святих Писань
із золотою - все ясно. а от щодо "клітки" кохання можна було б посперечатися... хоча що таке кохання? і чи взагалі це не видумка...
ну і менше з тим - втекла і рушничком їй дорога, значить вона вас не варта
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а мені досі щсь на вухо нашіптує, що то я не був вартий, бо не зумів втримати щастя, котре саме вже в дім прийшло, поряд було. в очі заглядало...
а кохання - сама найсправжнісінька реальність. і найкраща в світі, риди якої варто на Еверест підніматися, жарптицю ловити, живу воду шукати
Не все,но многое...подсознание иногда управляет сознанием
Изумительная восточная сказка...или мечта?
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
явь. явь, которою счастлив до сих пор, хоть и была она такой скоротечной!.. так близко, до ощущения дыхания, тепла от касания руки, вкуса поцелуя и обещания вечности счастья - это была явь, которой удержать возле не хватило таланта!.. или удачи. или умения
Так - відкрийте вже тій своїй звабниці двері!!! Бо такі не чекають довго)))
Ну ви й запалили, Касьяньчику! Просто жарко стало, поки до кінцівки добралась - ух))) Тільки не прогавте - ловіть ту фантазію швидше... за вушко!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вушко маленьке, вушко тендітне, делікатне воно. і за нього не вртимаєш з таким станом і норовом! а чого її впускати, діву перську, то ж вона була цілу нічку, і тепер двері швидше зачинити, щоби не дременула! душа про те мені і підказує!