UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: Наворожи… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а таки ним, бо в серце запалата, що його потім вкрала!..
Виктория Р, 28.06.2015 - 21:10
Велична у Вас Душа Касьяне!Вірші як світило, чудові! Дякую!Доброго вечора !   
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
перебільшуєте, помиляєтесь, бо земний я, звичайний, простіший, і душа - втомлена трішки, і думки свій гонор втратили, і любов вже мінорнішою стала. отлише до життя, як явища - тут бажань і вогню - ще років на триста
Любов Ігнатова, 05.06.2015 - 23:46
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395343Спробую підійняти Вам настрій.... Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у вас так багато цікавинок у душі сховано - не перелічити!отут доречна і зовсім не фальшива фраза: вдале знайомство для мене Любов Ігнатова, 05.06.2015 - 22:31
Щось у мене аж клубок у горлі... Хочеться Вам щось таке приємне сказати чи зробити... Хочете, я Вам ще одну ниточку в Аріадни відберу? Ця поезія лягла мені на душу світло-сумною пір'їнкою... Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це майже опис двох подій, віддалених у часі на .. так багато років!колись трапилось в юності - і повторилося-вернулося щастям-ворожкою, на сім років повернулося - та й знов обмануло! такі дні наші бувають легковажні, як би серйозно ми не поставилися до долі... не подарували щастя навік очі темні, як ніченька листопадова, то давайте ниточку від тої хитрої розумниці - може, по ній і до свого чогось дійду?.. Процак Наталя, 01.06.2015 - 19:45
Гарно, гарно, гарно, гарно, гарно, гарно, гарно...і ще дуже гарно, щоб не сумнівались  Натхнення вам!!!! 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
боже мій єдиний, як же мило зустріти і нескупу, щедру душу, і розум гострий, іронічний, і що головне - красиву, чуттєву читачку! ось і перша літня радість мені від долі!сім раз по сім дякую тепер вам, Наталю! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую. дуже дякую за це ваше "гарно"! хоча мало вірю - такий маю поганий-препаскудний характер: поки сім разів не скажуть так - не йму віри!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все ж думаю, що то ваша красива душа у всьому красу бачить, от і мені так кажете від її імені. тож дякую і їй, і вам!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але ви, пане Олексо, мислите правильно і вибудовуєте логіку думки своєї точно: спочатку - фуліган, і то має бути досить вправний, а вже потім - і лірика можна з нього ліпити
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
відгомін голосу не може бути гарнішим за самий голос, копія слвоесна подій юності - теж не красивіша "оригіналу" почуттів тої пори...але щось нестримне все частіше і частіше нашіптує з того минулого... - голос старості?.. смуток за невідцілованим?.. спокуса пережити ще раз?.. мрії, що все може повторитися і так само зробити щасливим?.. надія, що не може не статися так, щоб вона повернулася - і хоч на миті, на дні відчути знов і себе юним, і її, чорнооку, що майже не змінилася - тою ж ворожкою, що стільки років прожила поряд, кохала - і не зізналася...?? Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та по тих роках, що збігли у потоках весни моєї, вже й не почуття лишаються, хіба що спогад та оскома. та іронія від долі: тримала циганка зап/ясток твій, та про себе тобі ворожила, а ти!.. - через двадцять років стрів і зрозумі її!..
Агидель, 21.05.2015 - 17:09
А в нас вина – не випить до весни!А в нім – настій із тих прожитих років  
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а що більше хмелить душу нашу, як не вино при свічах, та сутінок заколисування, та гра вина у бокалах в мерехтінні світла, та її очі близько так проти твоїх, та терпкість того напою, що коханням зветься!..або - отой спогад про минуле, що було... чи й не сталося, а лише у фантазіях твоїх приходило... і ти всупереч всьому - так захмілієш від спогадів про юність почуттів і надій своїх!.. дякую, чомусь кожен ваш прихід до моїх незграбних слів в мене і спогади вертає, і сил новим шаленостям додає, - так хочеться на третій поверх зібратися по стіні, чи утнути щось у міському фонтані, чи просто дати волю голосу посеред площі опівночі! ptaha, 21.05.2015 - 17:09
співала птаха щедро про весну - моє життя виводила по нотах, все додавала терпкості вину, що серце - аж до дна водовороту. воно шалено билося: "Стривай! лиши краплину днів хоча б на потім!" і пташка пурх! - в запінений розмай... а серцю б хоч пір'їну для польоту... 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а вино, що залаишилося, а вино?! - хоч і обскубаний, мов когут, та зате хмільним буду! а вона - най летить, невірная!дякую, що так думки та надії розкрили і розкрилили! вам би все тікати!.. Olechka, 21.05.2015 - 14:42
а як після третьої вже у неї язик не повертатиметься, щоб наспівувати?   хоча можна знайти і компроміс - вам склянку, а їй наперсточок 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
подруго добра моя, та ж до того і йшлося, щоби впоїти її, щоби самому при пам/яті бути і при глузді, а там - ... щоб вона не заспівала - скажу: "не пам/ятаю і я"!
Ірина Лівобережна, 21.05.2015 - 13:54
Яка оспівана печаль...Який прекрасний клич - залишся! Та осінь сутінки колише... І відпливає спомин вдаль... Ну дуже мені сподобалося! 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і мені завжди подобається МОЄ МИНУЛЕ. КОЛИ МИНЕТЬСЯ, КОЛИ НЕЗВОРОТНЬО ПІДЕ...а краще би в ньому - хоч трішечки побути, затриматися, своє вловити, в майбутнє із собою взяти. щоб минуле не ставало назавжди таким, а жило з нами і в майбутнє вело Olechka, 21.05.2015 - 13:00
чуттєво, лірично... сподобалось! але чур пташці більше не наливати, а то ще таке нагадає!
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
!.. 
