UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мар’я Гафінець: Жіночі балачки… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8 КороЛев, 28.06.2017 - 05:05
"Мовчання - золото! Кому ж я ці скарбиношу́?"  оце виключно влучно!   "хай серцЯ...матерями тощо...подарують ласку" - сумнівно вжитий орудний відмінок, як на мене; принаймні мені важко з цим погодитись, внутрішньо # уважно, не в пів-Уха, постійно жінку слухай; козирну матимеш, тим, масть - вона тобі стократ віддасть!  
Мар’я Гафінець відповів на коментар 8 КороЛев, 04.07.2017 - 11:29
Мудрість ця беззаперечна.Балуванцем будь безпечним! Відчуттями ти п'ятьмА Випивай жінок до дна! (Щиро тобі зичу за твої чудові відгуки) 
8 КороЛев відповів на коментар Мар’я Гафінець, 05.07.2017 - 02:04
от парадокс, оця "вона" -дівча (а може і любов): як зранку п'ю її до дна - до вечора вже повна знов!  навзаєм, дорогоцінна читачечко М.!)  
Касьян Благоєв, 05.05.2015 - 20:23
тоді і надалі криємося і скажемо: чоловіки пентюхами та пеньками поставали: їм простіше слова кинути "угу" і дістати з гаманця четвертак. (і то слава небесам, бо де ходить ота, що гроші не любить, щоб забаганки свої потішити?!)і думають, що ними оцим всім світ всеь підкорений. наївні і глупі, скажемо по секрету! бо ви визнали: і дієвіший, і важливіший для них, і бажаніший, і навіть дешевший спосіб серце покорити: його чарівність слова, ота розмова двох душ, оті слвоа, що в небеса водять!.. Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не всі звісно пентюхи... Є ще серед них і вправні, і молодці! Та й малослів"я чоловіче зрозуміти можна - в піклуванні за сім"ю, в турботах про облаштування матеріальним, необхідним, важливим, в суворій ласці (так скупій часом), але справжній - не завжди в цих клопотах знайдуться сили ще й для слово-милувань.... Та й, зрештою, до того "угу" завжди можна собі уявити, домислити що завгодно, хоч монолог Ромео, головне, щоб в той момент обійняв і приголубив...Але таки відвела душу з вами! Що приховувати! Дякую))) Касьян Благоєв, 05.05.2015 - 20:10
таки попався я на останнє, що так красиво ви висловили, таки попався! але ж і повірте, як в отій сім/ї кайдашевій - що то серце з перцем! як би інколи не припікало - а не кинеш, не те, що не кинеш - жити без нього не можеш!я - за всякі види спілкування! та ще з розумним, милим, поетичним і головне - жіночим серцем! це ж мрія кожного чоловіка, що пізнав обман життя і таки навчився його хитрощів первинних: спіймай жінку словом! я - за! Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а мрія кожної жінки - бути зловленою і особливо такими заворожуючими багатими словами, як ваші)))) Особливо, коли кругом від чоловіків крім "ага" і "угу" нічого не почуєш! Чомусь останнім часом нехтують сучасні чоловіки оцим давно перевіреним і завжди дієвим способом обеззброїти, підкорити жінку - словом! А воно спрацьовує завжди, особливо якщо вміло і влучно і головне щедро і солодко ворожить. Я вже почервоніла, що спровокувала вас на такі розмови, та добре, що ніхто не бачить! 
Касьян Благоєв, 05.05.2015 - 18:55
і я не можу не порадіти вашою радістю. хоча, правду кажучи, зізнаюся: мені всякі співрозмовники потрібні, і іноді навмисно на такі речі провокую, щоб тему, знайдену у творі автора продовжити, чи його слова закласти у суперечку, у бій навіть, чи у роздуми - ого-го!і все ради ондного: друзі мої, раз зібралися тут, то не мовчімо! бо не можна алегоріями, образами, метафорами одними розмови вести. тим більше, що саме оце все до таки спілкуванб просить, тягне, вабить! Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
погоджуюсь з вами: часом навіть поганий співрозмовник краще, ніж розмовляти з самим собою, варитись у власних мудруваннях, що, навіть, найкращі, трухлявіють від браку свіжого повітря, палкої суперечки, чи задушевної розмови. помовчати ще встигнемо, коли добре набриднемо всім своїми балачками і не зможемо знайти вух та язика, що згодяться стати з нами хоч до сварки))) Тому, не мовчімо, друзі! Касьяне, дорогий, ви скоро теж підсадите мене на ці милі бесідування (якщо вже цього не зробили!) і куди я потім з цим бажанням погомоніти подамся, коли вам проговорю всі вуха? Жінка, що невиговорилась - це старшніше за жінку, котра недолюбилась!)))) 
Касьян Благоєв, 05.05.2015 - 17:54
ви вгадали. а може, душа, котра знає, і не гадає. бо чому гадки городити собі, коли ти живеш тим і дух твій з того витікає - з неоціненно щедрої і вкрай потрібної ріки життя і - ви так праві! - щастя, ріки по йменню Спілкування. це один з дарів небесних чи природи, як я казав не раз і буду стрверджувати, і ним нехтувати - то глупство.адже тут кожен крок, хто прийшов на портал і робить - з цієї причини: сказати щось своє, тільки зі своєї думки і душі, і щоб обов/язково почув хтось, прочитав. так іди й читай інших, і - не мовчи, говори, виливай на цей світ свою душу і викупуй у багатствах світу цього ж свою, поки є ти на землі. і навіть коли підеш - залишиться частка тебе в слові твоїм. дякую випадку, що ще раз підтвердив: є такі, котрі схожі на тебе чи такого ж шукають Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і я неймовірно рада, що перетнулися наші думки в нетрях інету! Дуже цінно в цьому океані людських імпульсів, думок, самотності, сподівань, мрій іт.п. мати спільника! Зичу вам лише радості, завжди щирих слухачів, відвертих, терплячих та цікавих співрозмовників, приємних розмов))) Радію вам завжди
Касьян Благоєв, 05.05.2015 - 13:28
чому всі такі люди: зроблять тобі щось гарне і цінне, інколи неоціненне для душі твоєї спраглої, іпри цьому дякують, що ти це приймаєш, що цим наситиш душу, втішиш думку, впоїш розум кимось передуманим?..і ви туди ж... хоча друга думка ваша і мені потрібна, і мені важлива: раз слово сказав і його ніхто не став слухати - пусте було слово. і тому чекаєш і шукаш вуха розумні, вуста щедрі і правдиві до тобою сказаного. колобочками, чи то як називаю їх - чортиками не вмію користуватися, а слів на гарне в мене ніколи не бракне. тож найбагатший дар від матінки природи чи небес - вміння мислити і говорити про це, вміння почуватись добрим-злим і світ про це попередити. а то ще покусаємо, коли він не буде знати, що в нас на умі та серці! дякую вам за розуміння Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
рада за вас, коли стрічаються лише такі щедрі люди, бо не всі такі! Скільки кругом суворих мовчунів, скупих на вияв почуттів; пихатих нарцисів, що вважають надто приниженим для себе розмінюватись на звичайні розмови; абстагованих мудреців, які вже не вміють бачити радість у буденних речах, бо живуть чимось абсолютним, ідеальним.... В моєму житті стрічались і такі! Якось один мій щедрий читач сказав, що спілкування і взаєморозуміння - це один із різновидів щастя! А я доповню, що, можливо, один із найпотрібніших, націнніших, найжаданіших його видів для нас, людей. Бо, може несвідомо, але всім своїм життям, всіма вчинками, словами, діями прагнемо знайти в інших розуміння, визнання, підтримку, побачити в очах іншого відбиток своїх думок, прийнятих і розділених. І коли таке трапляється - настає момент вдоволення, радості, щастя! Тому не треба бути скупими, адже всі ми володіємо цим безцінним даром - спілкування, завдяки якому можемо ощасливити не одне серце, сказати йому ти не один, тебе чують! Я рада, що написала цей віршик - лише заради такої розмови варто було це зробити! Касьян Благоєв, 04.05.2015 - 21:50
жіноча душа - таки дитя настрою. але ще й експресії, пориву, почуття, миті слабкості, тої ж розпуки... - але лиш миті. бо в ній фундаментом, основою - віра на щастя, любов на вічність, добро на життя. наше, чоловіче. і на свою долю надія, на незрадливість її, і переконання: все минеться зле, - і буде сонячно, і буде радість, і буде свято ніжності і кохання. тільки для неї!ось зміст вашого твору. але що мої слова проти ваших?! що мною сказане коштує проти цього вірша - світлини жіночої душі? - тож пишіть, а я надалі буду читати мовчки і не намагатимуся сповідь душі Жінки втиснути в примітив моєї прози Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як може бути примітивним те, що йде від серця! Не стримуйте, будь ласка, потік своїх слів - чим щиріший коментар, чим він нестриманіший, тим більше шансів у мене побачити завдяки їм якусь нову сторону своєї душі, яку самій не вгледіти. У віршах ми виражаємо себе, але часом зрозуміти краще той порив, почуття, думки допомагає якраз погляд іншої людини, яка спробувала вникнути в ці рядки і щось там побачити. Ви для мене дуже цінний читач, бо не обмежуєтесь набридливими смайликами, а говорите зі мною! За це вам уклінно дякую 
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як же вам віддячити за всі п"ятірки й квіти?!)))) Так приємно, що ВАМ припало до смаку!!!  ...але підкажіть, будь ласка, мені такій нетямущій: це ви мені підказку зробили і треба виправити цю строфу? Але хіба тоді не вийде на 2 склади більше, ніж в римованій парі? Чи взагалі не годиться і треба щось інше придумати? Ви ж мій вчитель - не поскупіться на пояснення 
Серафима Пант, 04.05.2015 - 20:24
Чого хоче жінка?Всього і разом з тим - нічого... Водночас - грішного й святого... Про те, що в дану мить кортить їй мати - У настрою - не в неї слід питати. Проганяйте цей дощовий настрій ...а вірш дуже гарний 
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
....просто я - людина літа!!! Зиму, осінь переживаю завжди дуже важко, а цього року весна нелегка - так мало дарувала нам сонця... Та вже літо близько!!! І оптимізм та хороший настрій вже нуртує всередині, як шампанське)))) Дякую вам щиро за вашу теплу приязнь 
ptaha, 04.05.2015 - 17:33
гарні рядочки , та ось в останній строфі наголоси розстрибалися. чи не бажаєте скорегувати? наприклад, так:і сестрами, й коханими жінками хай знову ласку подарують дню! вибачте, якщо сказала зайвого... 
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отримати підказку від вас для мне найкраща оцінка! За виправлення - дяка (відкорегую звісно!) І щиро рада, якщо справді сподобалось
Агидель, 04.05.2015 - 17:24
Та відтягнулись руки...Ох, заберіть! Звільніть серця, аби не рвались в грудях тихо від розпуки! 
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хто ще так тебе зрозуміє, як не щира подруга!!! Ви вловили головне, вдячна за вашу увагу
|
|
|
||||||||||||||||||||||
