Зустрілись в інтернеті, покохали,
Любилися, немов три дні по шлюбі.
Він на світлинах посилав їй кали
І віртуально цілував у губи.
Вона йому прислала власне фото,
Де дев'яносто — шістдесят на дев'яносто,
Він віртуально аж роззявив рота,
Тестостерон зашкалював вже просто!
Любились наші "хакери" три роки,
Та стрітися їм випала нагода...
І треба ж була людям ця морока
На лоні, прямо скажемо, природи?..
Побачив він товсту огрядну тітку,
Хоч сам й відсотка не тягнув на мачо,
Тримаючи в руках із клумби квітку...
Були мішком прибиті двоє наче.
Не варто тут шукати вам моралі,
На моралістку я тягну не дуже.
Не завжди палко любить той, що далі,
Не будьте, краще, до близьких байдужі.
Те, що Ви не є щира людина, я відчувала, але щоби наскільки бути злорадною, того таки не сподівалася від вас. І знайте, що у мене багато прихильників і без Інтернету. Мати близького друга - для мене не проблема. Я можу його мати хоч сьогодні, хоч мені і немало років. Будьте добріші і Вам щастя усміхнеться.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любонько, з чого Ви взяли, що я нещира??? З того, що мені написався цей вірш??? А де тут нещирість? Я ж не про Вас писала, а взагалі про випадки віртуальної любові. От вже не думала, що Ви сприймете на свою адресу. В мене і в думці не було образити Вас. Мій жартівливий коментар теж я помітила Ви видалили, але ж це ЖАРТ, можливо, явже зрозуміла, недоречний, бо зачепив у Вас щось болюче... Вибачте мені, будь ласка, Любонько, повірте ще раз, що в мене не було на меті Вас хоч чим небудь образити... Цікаво, чому Ви про мене були вже давно такої думки, що я не щира, чим я там уже перед Вами завинила, гублюся в здогадах...
Втрата іллюзій - плюс чи мінус? Адже три роки люди були щасливі!
Патарочко! Чудово! Як у наші кращі часи, коли ми могли безтурботно жартувати! Є в мене пародійка на схожу тему, все настрою немає опублікувати, отруїли нам життя цією клятою війною...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світланочко люба, тримайтеся там, Вам НАБАГАТО важче, ніж нам, Ви біля жерла вулкану, ми, слава Богу подалі, але допомагаємо чим можемо.