3ч.
Останній бій. Під Берестечком –
Й столиця скоро упаде.
Дрімало в темряві містечко…
А до Мойсея… син іде
Тиміш. На мильному коневі
Депешу батькові привіз:
«Нема живої вже Гелени,» –
І напівмертвий впав на віз.
Водою бризнули на сина,
І, затремтівши, він сказав,
Гелена в нього як просилась,
Козацька зникла як казна.
Не міг подружню її зраду
Пробачить – вірним сином був –
І жив, як батько, лиш по правді,
Тому скарати не забув.
Мовчав Богдан… і тільки очі
Горіли нелюдським вогнем.
Їх бій чекає після ночі,
Лиш сонце сходити почне.
Й боялась глянути гетьману
В ті очі темнокрила ніч…
«Від неї не чекав обману.
О зрадо, ти страшна є річ!»
4ч.
А коли неба край на сході
Від сонця ледь порозовів,
Полки долали сушу, води –
Бій зав’язався, заревів!
Дванадцять днів кипіла битва,
Не спали стільки ж і ночей.
Богдан між ними, мов побитий,
Болить серденько і пече.
Зіщулився, аж став маленьким.
Враз гетьман, ніби постарів,
Забув про Україну-неньку,
А далі аж отетерів,
Коли татари склали зброю
(Курба-Байрам їм заважав)
Все менше козаків із бою
Виходило. Кричить душа
Гетьманська, звикла що до слави.
«Куди, Мойсею, нас завів?» –
Козацькі очі проказали
З тіл закривавлених в траві.
Й Тиміш лежав на полі брані
(А славний був таки козак).
На нім також смертельні рани,
Без вершника його рисак.
Богдан … летить тепер в Росію,
Підтримки просить у війні,
З царем великим Олексієм
Заключить не в Чигирині –
У Переяславі Угоду,
Щоб Україну врятувать.
Не знав, яку петлю народу
Накинув він. Козацька знать
Пізніш Мойсею не пробачить,
І Україна не простить.
Якби ж то міг він передбачить
Сюди б Росію не пустив!..
Так зникла Гетьманська держава
Із мапи на всі триста літ.
Душа Хмельницького дрижала,
Тримала перед Богом звіт.
«Віддав навіщо Україну
У рабство ситим москалям?» –
Кричав народ тепер у Гімні
Й покірно голову схиляв.
Краса, любов, жінки і війни –
В усі часи ці поняття
Є небезпекою для світу,
Та не бува без них життя.
Чи ж помудрієш ти, народе?
Чи осягнеш тепер ціну
Тієї рабської угоди?
Чи в прірву знову ту ж пірнув,
Коли "проффесор"* наш поклони /*"проффесор" – В. Янукович/
В Москву поїхав знову бить?
Щоб заслужити знов прокльони?
Пора вже висновки зробить!..
11.01.2014.
Ганна (Демиденко) Верес
Труд заслуговує поваги і тому можна прийняти за основу в першому читанні.
Ви ж розумієте, що після Ліниного "Берестечка" "Мойсей" повинен бути грандіозніший. Такі речі експромтом не проходять. Зважте, що за цю тему поки-що ніхто і із сучасних мастистих не брався. Дуже складно, спираючись тільки на загальновідомі біографічні дані, які в більшій мірі стосуються сімейної трагедії героя, провести паралелі з біблійним Мойсеєм. А за історичним фактажем у Вас Хмельницький скоріше антимойсей.
Тому, якщо поекспериментувати з назвою, чіткіше показати хоч якісь сюжетні паралелі між Ісходом і визвольною війною часів хмельниччини, прокласти місточок у сучасність не через урку, а якийсь достойніший образ, то може й получиться поема "Мойсей".
Дякую, Ігоре. Слушні Ваші зауваження. Мені просто хотілося знати думку досвідченого поета, і я її отримала. Це перша моя більш-менш серйозна робота. А в назві я дійсно мала на увазі псевдомойсеїв (Хмельницького, Януковича), для яких власні інтереси стали ближчими, ніж державні. По суті, Україна не раз була зраджена саме через таких діячів.
Дякую Вам ще раз.
Прочитала на одному подиху.
МОЛОДЕЦЬ! Достойна робота.
Є крихітне зауваження: щоб не виникало зауважень відносно Яника (навіть прізвище гидко називати), я б порадила трішечки змінити перший рядок останньої строфи, поскільки він "во всех смыслах" аж ніяк не тягне на Мойсея:
"Коли "проффесор*" наш поклони..."
далі – все без змін, а після останнього рядка даєте зносочку:
*"проффесор" – Янукович В. Ф.
Тоді ні в кого не буде питань.
Думки наші десь перетинаються. У мене є вірш "Де взяти нам СВОГО Мойсея" в "громадянській позиції".
Захочете – прочитайте.
Дякую Вам і за коментар, і за зауваження. Я вже виправила, так дійсно думка звучить ясніше.
Ваш вірш я прочитала, саме він і наштовхнув мене на думку запропонувати Вам свого "Мойсея"
Ну, чому Богдана названо Мойсеєм - зрозуміло. Але чому Януковича??? Це або возвеличення плюгавого яника, або зневага до Мойсея - і не ясно, що саме. Чи тільки задля красного слівця у поему?..