Шлях додому, як путь пілігрима...
Жду появи зв'язку з КИЇВСТАРом.
Не доїхав мій потяг до Криму -
десь чекає мене за Чонгаром.
Гладдю світять солоні озера,
чайки скиглять на кручах Сивашу.
Хвіртка в Крим. Ця незвична химера
біль і прикрість, і помилка наша.
В дике поле пірнули окопи,
замасковані сітками хакі.
З кожним кроком все ближче Європа
І "блакитні" прозахідні маки.
Від ходи стали щоки рожеві,
мов від співу розчулена фреска.
Скоро станція буде кінцева.
Все - таможня... Прийшла есемеска.
10.04.2015
Яка справедлива картина -"нудить болем і вашим, і нашим" "і блакитні європині маки". Повний "Кримнаш" і кому від того стало краще? Краденим ще ніхто не розбагатів...
Галина_Литовченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отакі невеселі реалії... Та попри все, бажаю Вам приємно провести час у Києві, насолодитися відпочинком і Великодніми святами, набратися свіжих яскравих вражень! Христос Воскрес!
Галина_Литовченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, так воно є... А про таможню і не нагадуйте... Апетити ростуть з кожним днем. Знаю по собі, бо буваю пару раз на рік у Німеччині. Зі святом Вас і добре провести час на Батьківщині!
Галина_Литовченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Когда в 91-м Союз крякнул, я служил в Архангельской области. В 1992 уже познал радость пересечения границы в Казачьей Лопани, направляясь отпускником в родной Крым. Дежавю, да? Сколько судеб поломано! А молох всё не уймётся. До сих пор. И ещё прожорливее стал. Тьфу. Прости, Господи.
Галина_Литовченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тогда, гораздо проще было, как мне помнится. Тоже из служивых, в то время переезжали из Вильнюса в Украину.