Ми стрімко війшли в нову епоху,
Житя немов пролітає повз нас,
Колись ми дивилися фотографії в альбомі,
А тепер викладаємо їх в Instagram.
Нас захопила ера інтернету,
Не можемо без нього ми уже,
Ніхто вже майже не бере до рук газету,
А про книги тут мова взагалі не йде.
Комп'ютери й планшети,
Нам замінили ручку і перо,
І скоро діти в школах престануть писати,
А будуть пальцем по планшету малювати.
Діти в дворах перестали у футбола грати,
Молоді люди нехочуть у парку гуляти,
Краще посидять в своєму комп'ютері
І до пізньої ночі будуь в інтернеті блукати.
В тому напевно немає нічого погано,
Адже ми розвиваємось і вдосконалюємось,
Але пам'ятати портібно завжди:
В інтернеті сиди,але дивись, життя не пропусти.
Дійсно зараз так...і дуже сумно... Віртуальне життя замінює реальне...час летить швидко, і не встигнемо зрадіти справжнім цінностям життя, які нам дарував Бог!...
Андрій Хрущ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дійсно зараз так...і дуже сумно... Віртуальне життя замінює реальне...час летить швидко, і не встигнемо зрадіти справжнім цінностям життя, які нам дарував Бог!... 
Слушна думка! 
