Ти не віриш в випадковість,
я ж народжена була,
як таємна загадковість
в серце яд свій увела.
Я фантазію вдягнула,
розум - під замок! І, ось:
розігналась і гайнула,
щоб збудити в тобі щось.
Ти хотів безмежну славу!
Я ж тихенько підкралась,
випустила в світ уяву...
А вона, ох, понеслась:
ти повірив, що розумний,
що підкориш цілий світ!
Виловив сусідські кури
й взявся готувать політ.
Де черпав своє натхнення?
Хто це нашептати зміг?
Всі полишив одкровення, -
задум міцно вже заліг.
Будував надхмарні плани,
погляд твій сягав висот.
Себе бачив в сяйві слави
і в обіймах нагород!
Хто тоді сказать посмів би,
що це все уява лиш?
Ти б не слухав, не чекав би, -
стрімко ж рвавсь у бій, увись.
Я тебе не зупиняла,
лиш підтримала вогонь
і фантазія зухвала
міць брала з твоїх долонь.
За столом сидів дні й ночі -
свій вимучував шедевр!
Повні втоми були очі,
Вперто їх руками тер.
Ти строчив рядки завзято
риму тяг в пусту дилему,
ти був впевнений затято:
світ вшанує цю поему!
Ти сточив багато пір*я,
не один списав листочок.
Якби ж знав одне повір*я:
не твоє - не лізь, синочок!
В дурні ти пошивсь зопалу
в плетиві моїх ілюзій.
Дам тобі одну пораду:
будь собою!
Твоя Муза.
Не моє, а знову лізу -
Мов та муха, на варення,
В риму - якось, хоч ізнизу,
Чи то збоку, із карнизу...
От поет!..настирне плем*я!..
Фінонько, добрий вечір)
Фридрих Вильгельм Ницше_Призвание поэта
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, як прикро, що знайшли це раннє -
тут ні форм, ні рим - лиш слів набір
І в п"ятнадцять юних те старання
кожен день сягнути неба й зір...
Все ж я рада Вам, що заглянули
І смішну невмілість не минули
........................... Мій друже, твір поета в тім,
Щоб снам побудувати дім.
Бо правди тінь - повір мені-
Людина пізнає у сні:
Усе мистецтво віршарів -
Майстерне трактування снів.
Ф.Ніцше
)) Ні, Сонечко, в мене більш по чоловічому)), по простому, на пролом))) а в тебе, більш вишуканіше, з більш глибоким зануренням в проблему)) Спільне тільки гумор і самокритика))
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну добре, здаюся і приймаю Ваші щедрі вихваляння (пряники мені дуууже смакують!!!)
Якщо серйозно - надзвичайно приємний Ваш коментар і увага до моїх писань Дякую
)))))) Чудовий віршик!)
в мене є аналогічне побажання від мене, читачу моїх віршів))) Вміють всі тут римувати
Але тільки мало вати
Й окуляри з чорним склом
Неодмінно треба мати
Щоб заткнути туго вуха
І закрити ваші очі
Щоби рими недолугі
Не лякали серед ночі)))
Щоб не чути, не читати
Знову ви, добавте вати)))
Щоб сусідів за стіною
Не будили ваші „мати”
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відвідини і чудовий коментар він у Вас набагато дотепніший за те моє, що Ви прокоментували
Ще раз дякую - прикрасили мою сторіночку