Байдуже, яка надворі пора року, місяць, число, день чи ніч. Ми однаково однакові і нам байдуже, що відбувається за вікном, яка там погода, сонячна чи дощить. Нам добре. Ми – наївні, довірливі, жорстокі, підлі; для когось ми – чужі, для кожного з нас ми – рідні.
Звично чути знайомі речення, фрази, слова. Звично чути зізнання, прохання, вибачення. Звично… та яке діло всім до того, що мені звично чути від тебе? У кожного свої звичність і звички. Звично, коли ти виходиш на балкон покурити. Викурюєш одну за одною сигарети і дивишся кудись в даль. В такі моменти намагаєшся збагнути про що ти думаєш, коли звертаєш погляд в даль. Цікаво, про що думаєш, коли пильно вдивляєшся, як на вулиці метушаться люди: одні виходять, інші заходять у «Крону», «Лілею». Могла б і спитати… Але мені так звично чути твою відповідь і зовсім не про те., що ти думаєш, що я не намагаюся тебе питати.
Звично стоїш біля плити і готуєш обід. Звично обідаємо, миєш посуд, дивишся футбол. Так звично гуляти з тобою вулицями міста, міського озера, пити в твоїй улюбленій кав'ярні каву з корицею, засмагати на березі Бистриці, їсти, пити розтоплений шоколад, проводжати на вокзалі, зустрічати біля Ратуші, танцювати щось не зрозуміле на острівку, мокнути під дощем без парасолі, отримувати непотрібні речі, дарувати непотрібні штучки, колекціонувати засохлі троянди…
Байдуже, що час швидко спливає. Ми – однаково однакові і нам байдуже, що ця зима була дуже морозна, сніжна і сувора до нас. Ми її пережили . І байдуже, що ці дев’яносто днів ніяк не вписуються у наше однаково однакове життя і, навіть, якщо щось змінилося за вікном: спорудили новий будинок, кіоск, супермаркет, переклеїли під вікнами біг-борди, сусіди купили авто, виготовили улюблений йогурт з новим смаком «Яблуко-кориця», ми залишаємося однаково однаковими і нам байдуже, що ця зима була дуже сувора!
ID:
565089
Рубрика: Проза
дата надходження: 08.03.2015 11:28:51
© дата внесення змiн: 08.03.2015 11:28:51
автор: Окса555
Вкажіть причину вашої скарги
|
