Весна-красуня, наче зажурилась,
Тремтить душа у пошуках добра ,
Чекати кращого в житті ми вже втомились,
Прозріти нам уже мабуть пора!
Зробились ми вже й до краси байдужі,
Не бачим й сонця в неспокійний час,
А лиш тумани , болота , калюжі,
І біль на серці непокоїть нас.
Болить душа за неньку Україну,
Що втратила в страшній війні синів,
Які в боях стояли до загину,
Щоб ворог нас скорити не зумів!
Їх стільки полягло , що й незлічити,
Відважних й дужих хлопців молодих,
Нам треба жити , мріяти , творити,
Боротися за себе і за них.
Весна-красуня , наче зажурилась,
Вона усміхнеться ! Віримо в той час ! ,
Кров героїв наших марно не пролилась,
Мир у ріднім краї ще прийде до нас!
І весна-красуня - знов у пишнім цвіті,
Проміння ласкаве землю зігріва,
Нескорена й горда у цілому світі,
Буде Україна вільна і жива!