Лягли слова опалим листопадом…
Пишу листа солдатам я на фронт…
Та де ж слова,лиш сльози ринуть градом…
З душі моєї залишивсь експромт…
- Що Вам сказати,юні й сивочолі?
Тримайтеся ,і так , з останніх сил,
Словами материнської любові.
Так хочеться зігріти Вас усіх.
За Вашу мужність,силу і відвагу
Поклін доземний нині я складаю,
Щоб Ви живі додому повернулись,
Вже у домівках рідні зачекались.
Спасибі за безсонні дні і ночі,
Спасибі ,що голодні не зомліли.
Життя на п’єдестал своє охоче
Поклали Ви для неньки – України.
Спасибі Вам ,та це як крапля в морі,
Того,що варті подвиги Героїв.
Подяку в небесах карбує доля…
Так хочу Ваші рани всі загоїть…
Пишу листа …слова відносить вітром…
Приборкую своє розбите серце …
Чекаєм Вас із Перемоги світлом ,
Хай Ангели всіх бережуть від смерті.
22.10.14
намагаюсь посилати невидимі листи до Неба,хай береже їх Господь 
