До перекуру в АТО година.
Автобус їде у лісостеп.
Пустила мати насилу сина,
Неначе гратися у вертеп.
Зелене вбрання, броня, мов свита,
А там дадуть йому автомат
І проросте золотаве жито,
Вбере в себе кров синів і тат.
На полі бою не заговорять,
А триколором помаярять.
Звертай увагу на рідну мову,
Шоб від чужих своїх відрізнять.
Перетворити б війну у лєґо
І розібрати до сотони.
Ти побратимом назви колегу
І стань спиною з ним до спини.
І щось у небі пережевріє,
Замиготить глорією сонць.
То допоможенька подоспіє
Ворожий знищити горизонт.
У тобі правда, і сила, й воля,
Незламний дух - то є назавжди.
З тобою Бог, непохитний воїн,
Він береже тебе од біди.
Якшо не в змозі ти в них стріляти,
Вони стрілятимуть по тобі.
Всі провокатори й демонстранти
Не мають серця. Й нема довіри.
Нардепи підуть собі бухати
І пульту в Раді не нажима.
А листоноші-то як сказати,
Вдові, шо сина тепер нема???
І у драконів світліше очі.
Тримає міцно за плечі, так,
Наче поштар скоїв підлий злочин,
Ось-ось вгодуєсвоїх собак.
До перекуру в АТО хвилина;
У Раді - хвилька жалЮ. Стоять.
Живе великий, маленький гине.
Змінити ролі. Повиганять!
Налити супу на талих водах
І на землі розстелить матрац.
Пліч-о-пліч йди зі своїм народом.
а не оподаль у мирний час.
#bloodless #АТО
