Характер непоступливий у нього,
Він чоловік до мозкових кісток.
Щось не влаштовує, бере квиток
В найдальшу і тривалішу дорогу.
Він з дому йде, щоб все лихе забути,
Йому здається, що без вороття.
Десь жде його уже нове життя,
Тож з легкістю руба сімейні пута.
Не раз таке бувало і не двічі,
Та повертавсь до жінки і доньки,
Бо почуття обов'язку таки
До мозкових кісток там... ЧОЛОВІЧЕ.
Патаро,я Вас обожнюю(прочитайте,та видаліть,бо зараз нам орієнтацію змінять )
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ТАКЕ?!! ВИДАЛЯТИ?!! НІКОЛИ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Мені ТАК рідко подібне говорять, переважно кажуть зовсім протилежне. Дякую, пані Людочко, правда, гублюся в здогадах ЗА ЩО...
...в оригинале мозга костей ...что на мой взгляд довольно поверхностно...по сравнению с тем же сердцем...сила воли это всего лишь порыв души...духовные же вещи програмируют нас лет на 5 вперед...и выбора на сегоня у нас попросту нет
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви як ренген, пане Олексію, у них надзвичайно багато спільного... Єдина різниця в тім, що мій Павлик мене якось ще терпить, воістину терпіння його заслуговує, як мінімум, ордена...