UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ВЕЛИКА ГРА… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ніла Волкова, 03.03.2015 - 10:07
"...Є ж готові,мов Данко, запалавши між людьми, віддати серце... аж до краплі крові..." - геніально, Світланочко! Є у Вас - іскра Божа! З повагою і захватом   
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тішиться серце, коли тебе розуміють. А Ви розумієте мене дивовижно тонко, за що я неймовірно вдячна. 
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яка радість! Ви повернулись. Як же довго Вас не було! Надіюсь – все гаразд.Дякую за теплий відгук!  
I.Teрен, 03.02.2015 - 13:56
Ви зачепили досить тонкі матерії. Безпечніше було б говорити про мізерну грань між правдою і істиною, і це можна уточнити у другому рядку і у другому катрені, якби Ви погодились, що про душу достатньо трошки змінених 3-го і 4-го рядків....якщо душа не має каяття і не зростила ще любові зерна. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мене зворушує Ваша увага до віршів, бажання допомогти. Дякую! Сама відчувала, що вірш не довершений. Трохи переробила вже. Розумію, що Вас не влаштовує мізерна межа між пеклом і раєм... Та саме це я хотіла сказати. Часто люди проживають життя так, що їх можна відправити туди чи туди з одинаковим "успіхом". Великий мінус мені, якщо я не змогла це донести.
Віталій Назарук, 02.02.2015 - 09:43
На часі саме Господа просити,щоб навернув до миру і добра, навчив прощати, каятись, любити. Золоті слова... А вірш СУПЕР!  
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Супер-похвала надихає!  Дякую, Віталію!
Владимир Зозуля, 02.02.2015 - 09:38
 на высоком уровне написано Ваше стихотворение, Света, но особенно понравился второй столбец, прекрасный слог, единственное за что укорю, это за такое нотационное окончание, ну, право же прозвучало оно обреченно и банально, на мой требовательный взгляд...возможно потому, что от Вас я всегда жду той сжатой пружины мысли, которая так отличает Ваши миниатюры. 
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну вот Вы какой! Все мои секреты разгадываете.  Это были две отдельные миниатюры – давняя и новая (понравившаяся Вам).Совершенно случайно старый листик лег рядом с новым. Чем-то они перекликались, потому я долго выбирала, какую печатать. Но сам собою пришел завершающий куплет. Может он и обреченно банален, но я ЗНАЮ, что именно так нужно делать, сейчас особенно. Огромное спасибо за прямоту и честно высказанное мнение. Именно это я жду в откликах – чистосердечное мнение, а не одобрямсы или перепуганный шепот, что "такое сейчас низзя!!!"
Н-А-Д-І-Я, 02.02.2015 - 07:48
 Мудрий вірш, Світлано... Ніхто не знає, коли це все скінчиться, але чекаємо.. 
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Терпіння і витримки нам знадобиться чимало, Надю! 
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А хто ж мене ще так похвалить, як не щире сердечко Патарочки???!!!!Рада, дорогенька, що Вам лягло на душу ! 
Натаsha, 01.02.2015 - 23:34
Ви, як завжди, молодчиночка, Світлано! Ми вміємо любити, і прощати, душа такою від народження була... та все забула... треба лиш згадати, розступиться тоді гріха імла... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Наталочко! Багато божого в собі ми втрачаємо, на жаль. То ж будемо намагатись не стати хоча б гіршими, як є.
@NN@, 01.02.2015 - 22:58
На часі саме Господа просити, щоб навернув до миру і добра, навчив прощати, каятись, любити.  - за це й вип’ємо 
Mattias Genri, 01.02.2015 - 22:56
...Хороший стих! Спасибо! Но надежда на высшие силы напрасна...Сейчас мы отрабатываем долги прошлых поколений...Россия отбирает у нас всё и будущее тоже потому,что не били её в морду! Не зря говорят,что Украина только плачет, а воевать надо всем: от мала до велика. Всё у нас половинчато....
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Боюсь, что еще будем воевать от мала до велика. А на Высшие Силы я буду надеяться всегда. Как бы мы ни нагрешили, разрушая храмы и терпя уничтожение миллионов сограждан, но если мы сможем объединиться в НАРОД своей страны – Бог простит нас, ибо любовь Его – гораздо выше наших грехов.Спасибо за одобрительный отклик!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Слава Богу, тут ми – однодумці... що вкрай рідко буває. 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Мій вам респект!
