Шматувати волосся цій бідній дівчинці,
Чиї пальці схожі на теплі човники
старим бабусиним гребінцем,
а вона сміятиметься крізь сльози,
терпітиме і мовчатиме,
знаючи,що ти і розчесати нормально не можеш,
не те що заплести.
І вона шукатиме тебе навіть тоді,
коли ти,забравши свій паспорт і речі,
втечеш у якусь зі своїх дальніх печер,
б*ючи себе в груди і говорячи,що зайвий,непотрібний і немічний.
навіть тоді вона не припинятиме тебе любити
Вона знатиме про всі твої цноти,
всі твої слабкі і сильні сторони,
ти їй вперто говоритимеш,що першого явно більше,
хоча вона тисячі разів доводитиме тобі протилежне!
І на останьому всесвітньому суді,
пробившись крізь натовпи розгублених,
засоромлених,наляканих та знічених людей
вона кричатиме вслід грізним янголам:
" Це ж Бо,це ж мій Бо!
Відпустіть його,я його знаю,я знаю:
він же невинний,як дитя і майже блаженний.
Я його знаю,я знаю,я ж бачила його серце-
чорне,як попіл,
у ньому багато страстей,образ,невтілених мрій і блуду,
але воно світилось зсередини,і намагалося бути кращим
наскільки це було можливим.
Прости його,Боже прости,
он-навіть Нерона прощаєш за спалений Рим,
а цього хлопчика і поготів-не шкода розрішити.
Це ж Бо!Мій Бо!
Я його знаю,я знаю,
я читала його вірші,читала листи,
а іноді навіть писала йому у відповідь.
Прости йому Господи і відпусти по всемилості твоїй:
І хай буде воля твоя,
І хай прийде царство твоє!
Ти ж сам усе бачив і все знаєш-
Невже ти зумів забути,
як колись він розчісував мені волосся
старим бабусиним гребінцем? "
Богдане,радію цій "виявленій новизні" у твоїй творчості "у ньому багато страстей,образ,невтілених мрій і блуду,
але воно світилось зсередини,і намагалося бути кращим
наскільки це було можливим.
Прости його,Боже прости"- Немовби зовсім випадково "підслухала" молитву ... Я впевнена,що вона неодмінно була почута
"у ньому багато страстей,образ,невтілених мрій і блуду,
Немовби зовсім випадково "підслухала" молитву 
... 
