Ти для мене лиш одна, єдина !
Як багато в цьому слові почуттів…
Без тебе немов тягнуться години,
З тобою – найщасливіший у житті.
Я завжди радий зустрічі з тобою,
Це відчуття, що змінює усе,
Тобі готовий здатися без бою,
Ох як тремтить всередині усе !
З тобою б розділив переживання
Усі жадання, мрії і думки
А в голові вирує лиш бажання:
З тобою щоб були ми близькі.
Для тебе хочеться вернути гори,
Допомогти і захистити від біди,
Бути як та міцна, надійная опора,
Вселити в тобі радість назавжди.
Це відчуття мене не покидає,
Заполонило душу і думки.
Від цих думок у височінь злітаю,
Від них мені й не спиться уночі.
Як жаль що те все не взаємно,
Я просто друг – реалії такі.
Хоч розум голосить, що все даремно
Та він не в силах зупинить думки.
Думки ж не знають меж, ані кордонів,
Блукають вони вільно в голові,
І нема таких наказів чи законів,
Заборонить блукати їм собі.
Тому, нехай я просто другом буду,
Життя і час усе розставить по місцях,
Судилось бути разом – так і буде,
А ні – то розійдемось по стежках.
