На вулиці зима, а не сніжить
і щоки не пощипує морозом.
Уже весна черемухою снить
і ніжними суцвіттями мімози.
А хочеться, щоб посипа́в сніжок,
і кучугур таких, як у Карпатах.
Та з-під землі вже проліска вершок
зазеленів із остраху проспати.
Та ще й шпаків із сотня під вікном
такий гармидер вранці влаштували!
(Строкаті, мов побризкані вапном,
чи цілу ніч зірки їх цілували).
І це б кому сказати – на Йордан
бубнявіють бруньки бузку затято!
…Наплутав щось "синоптик-бусурман",
забув, що нині християнське свято.
Цьогоріч і в Карпатах немає снігу... Сьогодні дощить, так сиро і похмуро надворі... Зовсім не схоже на Йордан... Зі святом Вас, пані Галинко! Хай благословить Господь Вашу оселю!
Галина_Литовченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розкішний вірш! Мені здається, в кінці першого рядка зайва крапка. А у першому рядку другої строфи я б поставила кому перед "щоб" і після "сніжок" - кому, а не крапку. Це так дружня порада, не ображайтесь... Вірш дійсно - просто розкіш!
Галина_Литовченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, звичайно поради резонні. нашвидкоруч набирала, щойно написане.
Весна - це чудово, але всьому свій час. А в Карпатах ще дрібка снігу знайдеться). Зі щедрим вечором Вас і Водохрещем! (Люблю Крим, а мрія побувати в Бахчисараї, на жаль тепер - латентна мрія )
Галина_Литовченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отак і Карпати у мене поки що в мріях... З Водохрещем!