Дуже страшна у них сила,
В пекло заведуть,
Не одна душа черствіла,
Жадність – це їх суть.
Скільки дай, так усе мало,
Чорт п’яти лоскоче,
Серце кам’яніти щодень стало,
І слухати не хоче.
Пустка – куплена любов,
Спочатку лише мед,
Все загубиш, що знайшов,
Знай це наперед.
Круті бари, відпочинки,
Золото, брильянти,
Будуть страшні ще обжинки,
З Богом, то не жарти.
Обдурив та обікрав,
А гроші пливуть,
Того ти не відчував,
Як руки печуть.
Скільки треба, розкажи,
Ще того добра?
Схаменись, пельку стули,
Не сій всюди зла.
Скільки бід, поневірянь?
Ти жебрак-багач,
Що тобі до тих страждань,
То голоти плач.
Але серце у них є,
І щира душа,
А ти давно згубив своє,
Не вартий гроша.
Ще ніхто не відкупивсь,
Всім у землю йти,
Чи ти добре роздививсь,
Що візьмеш туди.
Тіло – це всього лиш прах,
А душа до Бога,
Що ті персні на руках,
За гріхи тривога.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/953-grikhovni-groshi.html
Все так. В мене на цю тему теж є віршик. Не думай людино, що вічно живеш. Якщо є хвилинка, заходь і прочитай. 
