Біль нестерпний в грудях,
Душу рве, шматує.
Звідки взявся, поганий,
Чого мене катує?
І наче не кохаю,
А він все більше й більше.
Немов буря'н розлізся,
Не стане мені ліпше.
Можливо від образи,
Ярмо тяжке припало.
О ні, це зовсім інше,
Не довго проростало.
Біда велика сталася,
Правитель, підлий, винний.
Убивсто, брата братом,
Наказ його злочинний.
Цей намір душу тяжить,
Хто нам допоможе?
Країну відстояти,
Тут чесний переможе.
Ти чуєш, жалюгідний?
Правда переможе!
Відстоїмо країну!
Нам Боженька поможе..
Війна, як завжди підла,
Землячку, смерть взяла.
Братів-захисників,
Героїв відвела..
У кращий світ пішли,
Найкращі серед нас.
Подвиг пам'ятаєм,
Вогонь горить для вас.
Та що робить із болем?
Що в серці не вщуха.
У грудях ріже душу,
На подвиги штовха.
Напевно, зілля чудне,
Від муки порятує.
Йти захищать країну,
Нехай же тріумфує.
( 
