Він завтра народиться знову.
А ми
готові чи ні до оновлень
цієї важкої, сумної зими,
залитої ріками крові?
Він завтра засвітить зорю.
Ну а ми
чи ладні світліти серцями
у потемках цеї жаскої зими,
змордованої до безтями?
Він завтра обійме усіх.
Ми? А ми
чи здатні розправити крила
в неволі цієї гіркої зими,
що небу чоло зажурила?
Він завтра надією блисне.
Чи й ми
сповна вберемо те проміння
на згарищі темному цеї зими,
що нищить найліпше насіння?
Він світові завтра всміхнеться.
То й ми
зупинимось, може, над краєм -
степліє холодна утроба зими
спасінням...
Христос ся рождає!
(5.01.15)
І додати нічого! Краса лірики і змісту!!!
Судячи з останніх подій, ми не готові...а якщо і готові, то нам цього не дають зробити! Та в різдвяну ніч хочеться вірити в диво! Дякую за гарний роздум!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніякі зміни не даються легко. Та, певно, найголовніше у цій ситуації - не відступати...
З вірою.
Дякую, Олеже! Як завжди, рада Тобі. Гарних, усміхнених свят!
ЛЕСЮ,
Я СОБІ ЗАДАЮ ПРИБЛИЗНО ТАКІ Ж САМО ЗАПИТАННЯ ЩОДНЯ, І БУДУ МОЛИТИСЯ ЗНОВУ І ЗНОВУ, ЩОБ ЗАКІНЧИЛИСЯ ВІЙНА!
ХАЙ УСІХ ЛЮДЕЙ ЗІГРІЄ СВІТЛО СВЯТОГО РІЗДВА!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лесю... вірша, якого я щойно поставила, звали так само - ЗАВТРА... він про інше "завтра" - але я вразилася, побачивши Вас - отак співпали дивно, але я перейменувала свого...
Ваше "ЗАВТРА" - сильне, чесне і... з надією...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п. Валю!
Отакий дивнй назвозбіг! Проте абсолютно з йнакшим наповненням...
Ваше "Завтра" - таке справжнє!
Я теж колись любила такі календарі...
Всеселих свят Вам!!!