Читаєш зорі?...
Тільки не кажи,
Що сліпо віриш в те, що вони пишуть…
Ведмедицю колись ми звали – Віз…
Ось тут – колеса…
ну а збоку – дишло…
А я тобі
Ще далі покажУ…
Дивися… ось… та що в небі за дірка?...
Вона ж БУЛА!.. повинна бути – ТУТ!!!
Моя Полярна…
шляховодна зірка…
І я не знаю…
На якій з планет
Мій зореліт згоряє від корозій...
І чи існує десь якийсь “таблет”
Від міжпланетних…
зоряних амброзій?...
Шукаючи
Свій Новий Орлеан…
Це кров моя! – по сотнях капілярів!..
Бушує цей готичний Океан…
Моїх бажань
…… невипитий…….Соляріс………….
очень люблю у Лема именно "Солярис" и "Эдем", в Солярисе посетителей герои звали именно гостями а фильм можно смотреть только старый, не новый, хотя в новом неплохая музыка, амбиент целая Вселенная в Ваших стихах, и не одна, множество вселенных - вполне реальная вещь, ведь доказано, что электрон может быть в двух местах одновременно
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Артурочка... я подивилась два варіанти... зате в другому-чудова музика...і вірш Ділана Томаса
“ Конец придет всевластью смерти,
Нагие мертвецы сольются вместе
С открытым ветром, западной луной,
Когда исчезнут их обглоданные кости
И под рукой, и под ногами будут звезды.
Они сойдут с ума, оставив разум свой,
В пучину погрузятся, чтоб воспрянуть вновь,
Любовники погибнут. Но – не сама ЛЮБОВЬ… “
якщо бажань Соляріс ще не випитий, то пора починати відкорковувати пляшку і насолоджуватися напоєм))) бажано в якійсь затишній місцині в міжпланетній площині, прихованій від пересічного людського ока. тільки не напивайтеся (бажаннями), зореліт потребує впевненого керування.
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00