Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Жіноче щастя - ВІРШ

logo
Валентина Ланевич: Жіноче щастя - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 16
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Жіноче щастя

   З гучномовця прозвучав розмірений, беземоційний голос:
  -Станція "Дніпро", слідуюча - "Гідропарк", - і сніп сонячного проміння полоснув по вікнах вогона, який вирвався в лабед чорного тунелю, заграв теплими відблисками по обличчях пасажирів.
   Клавдія відчула, як несподіваний острах холодним вужем заповзає за пазуху, холодком торкається її розпашілих, пожадних до чоловічої ласки, грудей, як йойкнуло, щемно занило серце, а душа, сповнена теплих сподівань, враз стрепенулась та жінка подумки проказала собі:
   -Вже запізно відступати назад, що надумала - те нехай збувається.
   Гідропарк зустрів її тихим погойдуванням прив’язаних край берега човнів. Дніпровські хвилі з легеньким плюскотом вдарялися об їх боки і, відхлинувши, бігли, ген, аж у плакучі верби, що тісним колом хороводили біля пологих з жовтим, зігрітим палючим літнім сонцем, піщаних пляжів, а то завмирали, вдаряючись у тредь крутих берегів.
   Протоптана тисячами ніг між деревами стежка, де захлиналось веселим щебетом птаство, вивела Клавдію прямо до піщано-золотистого, що кишів відпочивальниками, раю. Знайшла й собі між ними місце, повільно розділась та підійшла до краю води.
   Спочатку несміло занурила в воду по черзі пальці ніг, полоскотала секунду собі нерви, а потім швидко зайшла у воду майже по саму шию. Під водою торкнулася руками округлих своїх грудей, посунула їх до низу, поклала на ще по-дівочому тугі стегна і легким порухом пересунула на живіт, що, чомусь, так по-зрадницькому, враз пройнявся млістю і Клавдія, розмашисто розсуваючи руками воду, швидко попливла вздовж берега.
   Вода забирала на себе втому жінки і тій здалось, що й не було отого невдалого заміжжя, яке полишило тільки неприємну згадку та вкинуті у безвість прожиті роки. Одна потіха тепер у неї - її донька та й та має власну сім’ю і живе окремо від неї.
   За думками й не зчулась, що поруч неї пливе незнайомець та той вивів її з задуми окликом:
   -Мила русалонько, а чи можна з вами познайомитись?
   -А не боїтесь, що зачарую? - відповіла зі сміхом, підтримавши й собі веселу гру слів.
   Невдовзі, вийшовши на берег, вони розговорились, роззнайомились, бо якось відразу припали один одному до вподоби.
   Андрій також був розлучений і йому давно кортіло зустріти жінку з якою було би приємно коротати довгі зимові вечори і милуватись рясними літніми зорями.
   Через місяць вони побрались і Клавдія переїхала жити до Андрія, в його київську однокімнатку. 
   Два місяці він буквально засипав її квітами. Та одного вечора затримався, прийшов напідпитку. Клавдія, що вже нажилась з пияком до несхочу, нестрималась, зробила Андрієві зауваження. Той весь збілів і кинувся у ванну кімнату. У куті лежав старий шланг, недавно його замінили в пральній машині на новий. 
   Випитий алкоголь підігрівав дії. Андрій, нетямлячи себе від люті, схопив шланг у руки і давай шмагати ним Клавдію куди непопадя.
   Злякана жінка насилу окриком зупинила того. На другий день зібрала свої речі та повернулась назад до себе, на село.
   Андрій ще декілька разів приїжджав до Клавдії, перепрошував та та навідріз відмовилась від нього.
   Минув час. Осінній короткий день добігав до вечора, довгі косі тіні лягали на подвір’я. Клавдія вийшла з клуні, з мисочкою зерна у руках:
   -Ципа-ципа, ципа, мої любі, мої попелясто-зозулясті, - ласкаво прикликала курей і ті бігли з усіх коротких ніжок, поспішали до господині веселою зграйкою, похапцем клювали зерно, а поміж ними, випнувши груди та гордовито піднявши голову, велично походжав, сокочучи, чорно-гарячо-пірчастий півень.
   Клавдія дивилась на свою курячу команду, а у голові роїлась думка:
   -На другий рік треба знову їхати до "Гідропарку". Треба їхати, має ж десь бути і її жіноче щастя.
23.12.14

   

ID:  545881
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.12.2014 17:41:21
© дата внесення змiн: 03.05.2020 20:50:53
автор: Валентина Ланевич

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: A.Kar-Te
Прочитаний усіма відвідувачами (1290)
В тому числі авторами сайту (31) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Амелин, 27.12.2014 - 19:18
Валюш, я имел ввиду крайнюю строчку примерно вот так: "На другий рік треба знову куди-небудь їхати, можливо до того ж Гідропарку. Треба їхати, має ж десь бути і її жіноче щастя..." (Вот почему указал на "десь", это чисто технически) Смотри сама. И насчёт ссоры тоже ведь написал, что не настаиваю. Только насчёт прямой речи. wink 22 22 31
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...исправила уже, Серёж, исправила...просто, для себя я решила, что тире не принципиально важно, а остальное на досуге подумаю, а за критику большое спасибо - это всегда даёт положительный результат...
 
Амелин, 27.12.2014 - 12:32
Ну, попробую, Валюш. umnik
"Жінка підійшла до краю води и т.д..." как-то мне увидилось, что она не раздеваясь прямо в одежде "зайшла у воду майже по саму шию." Очень быстрый переход получился. Я бы после слов " що кишів відпочивальниками, раю." как-то бы уточнил, что "выбрала свободное местечко, где и расположилась" (Ну или как-то так примерно, кратенько, чтобы этот переход сгладить), а потом уже "...підійшла до краю води..."
Потом вот это место: "Два місяці він буквально засипав її квітами. Та одного вечора затримався, прийшов напідпитку. Клавдія, що вже нажилась з пияком до несхочу, нестрималась, зробила Андрієві зауваження. и т.д. Тут такая мысль у меня возникла, что как-то уж больно моментально такая ссора серьёзная произошла после двух месяцев осыпания цветами и счастливой жизни, тем более, что и она и он уже ранее имели семьи, т.е. люди-то уже взрослые, имеющие опыт общения. Но в данном случае не настаиваю, всё может быть, тут смотри сама.
Ну и чисто технически. Там, где прямая речь, нужно тире ставить.
"...та той вивів її з задуми окликом:
- Мила русалонько, а чи можна з вами познайомитись?
- А не боїтесь, що зачарую?
- Ципа-ципа, ципа, мої любі...
Да. И концовка. А почему именно в Гидропарк? Тут бы, как по мне, так я б наверное так выразился:
На другий рік треба знову
куда-то їхати, майже до того ж Гідропарку.
Это подсказывает и следующая строчка:"... має ж десь бути і її жіноче щастя.." (Десь... т.е. не обязательно в Гидропарке.)
Вот такие мои замечаньица, как на мой взгляд. Извини, если, что не так. В целом рассказ хороший, чувственный 12 (А в противном случае я бы тебе и не писал все эти замечания wink ) writer beach hi give_rose give_rose give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Перше зауваження приймається безапеляційно, допишу, а що до решти...Із почутих мною самою слів - то ідилія була повна, або можливо вона була удаваною, раз вибухнула таким гнівним викидом адреналіну, тому я й полишила це на домисли читача. А на рахунок кінцівки, також, хто його зна напевно...На уже знайомому місці другий раз роздивитись спідручніше, що й до чого, хоча від просаку ніхто не застрахований...
smile Дякую, Сергію! give_rose friends
 
Амелин, 27.12.2014 - 10:33
12 Хорошо! Есть, конечно маленькие штришочки, которые можно немного доработать. (Вот такой я придирчивый! scenic ) А в целом понравилось. 23 23 23 22 22
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Огласите весь список", интересно было бы послушать... tender Однако, спасибо, Сергей! 22 give_rose
 
Калиновий, 25.12.2014 - 07:38
12 give_rose give_rose give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро! 22 22 give_rose
 
Дід Миколай, 25.12.2014 - 00:14
smile непогано friends 23
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий стислий комплімент від тебе багато важить. smile Дякую, Миколо! give_rose friends
 
Ірина Кохан, 24.12.2014 - 20:25
Пані Валечко,чудова проза! Ви молодчинка! 12 give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іринко, дякую! 16 Рада тебе бачити! 16 give_rose
 
A.Kar-Te, 23.12.2014 - 21:39
12 12 Замечательная проза, Валюша! 16 16 flowers
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Олечко! 16 give_rose friends
 
леся квіт, 23.12.2014 - 21:28
Дуже цікаво і мудро Валентинко 12 12 12 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Лесю, дякую! 16 22 give_rose
 
ТАИСИЯ, 23.12.2014 - 21:18
С интересом...Теперь знаем, где искать жиноче
щастя! 32 16 biggrin flo12
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Місця у нас там знатні, красиві. fright Дякую, Таєчко! 16 flo13
 
OlgaSydoruk, 23.12.2014 - 20:09
12 12 12 Валя,я в прозе знаю толк,.. и твоя,поверь,очень даже хороша!пиши! 16 16 flo13
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та... пишу-пишу, не густо, правда... smile Дякую, Олечко! 16 flo16
 
Плискас Нина, 23.12.2014 - 19:59
Валюшо,чудова проза!Сподобалось. give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Ніна! 16 22 give_rose
 
Любов Ігнатова, 23.12.2014 - 19:42
Вам чудово вдається проза!
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Люба, щиро дякую! 16 22 give_rose
 
12 12 12 16 16 16 give_rose give_rose give_rose Дуже гарно!
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Люба! 16 22 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період: