Найцікавіше лишається десь поза кадром
десь за богемним обличчям затятих митців
все ж знову чекаєш десь під аркадами
а чого - невідомо,
чого б ти хотів?
замерзла пора -
якась недороблена осінь
все сіре сплелось у шатро підземних ходів
в ущелинах пусто- нічого ніяк не вдалося
у звуках колон ось останній вагон прочадів
і знову прем'єри, і знову вони задешеві
всі їхні анонси - як тіні забутих вождів
такі спрагло величні
такі жалюгідно нікчемні
всі сталі канони - це слід, що давно прожеврів
сакрально-таємне ти ніяк, на жаль, не побачиш
вечірні алеї,
силуети вчорашніх садів
вони знову говорять, та їм ти ніяк не пробачиш
що надто минулі їхні мірила чуттів
усе те незгадане є надто притихло-забутим
усе пересказане ламає опору мостів
чому так боїшся занадто багато відчути
коли все цікаве -
за ширмою інших світів?
браво! Гарна режисура віршованого фільму.
