* * *
Останній осінній вечір.
На ранок невже зима?
Не мовкне дзвінка малеча,
та тільки тепла нема.
Зима до воріт добігла,
та, мабуть, не в тому річ:
коли буде біло-біло –
світлішою стане ніч.
Зима до воріт добігла,
та радості в тім нема -
замерзнуть бійці в окопах...
Морозить... А там - війна...
Привіт, друже! Де пропадав? Радий бачити-чути-читати!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сергію, дорогий Друже, привіт!.. Цей віршик (як і "Невже покинув нас Господь")написаний і опублікований давненько. А це надибав озвучене раніше, та досі не виставлене. В мене ще лишилось кільканадцять, а начитати б ще хотілось сотні в тім числі й нових віршів. Катастрофічно не вистачає грошей і здоров"я. Ото стараюсь не писати взагалі, а це ж так важко!.. Прориває більше чомусь на лірику кохання, на пісенну. Так і туди ще більше потім потрібно грошей, або дарувати-нав"язувати мастито розкрученим.
А громадянська лірика - страшенно болить... в мені.
Здається ключова фраза вірша: "Зима до воріт добігла". Скільки в ній і часу, і характеру і, навіть, надії - не така вже вона і всесильна... І хочеться вірити, що ніч нашої тривоги стане світлішою!