Скажіть мені, ви втратили натхнення?
Чому так сумно стало в нашім краї?
Війна, брехня, критичне повсякдення,
Та ще й навколо море із піраньїв.
Вони усюди, в різних кабінетах,
В лікарнях, закладах приватних всяких,
У школах, навіть, в університетах,
В судах, в міліції, в церквах побляклих.
"Майдан", "небесна сотня" не змінили
Нікого і ніщо в країні нашій.
Ми це вже вдруге з вами пережили,
А все таки надіємось на краще.
О, люди! Схаменіться ви, там, зверху!
Низи воліють жити, не вмирати!
Невже вам байдуже? Невже з вас дехто
Так хоче в смітничкові побувати?
Я жити хочу, а не виживати,
Таких як я - мільйони, а не сотні.
Скажіть, ще скільки нам страждати?
Ви в краще русло повернути годні?
Надія вмирає останньою. Зміни будуть. Не так швидко, як хотілося б – самі розумієте, що риба прогнила. Та народ змінюється швидко, він вже не той, що був до Майдану.
А якщо влада не схаменеться, то її приведуть до тями наші фронтовики.
Інфант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Завжди так було. Революціі створюють запальні, та гарячі. Справжні. А користь з того мають - негідники. Шкода тільки, що гинуть найкращі...
А на дассада не зважайте. Він - з того боку барикад. Я його просто вкинула в Чорний список. Моя власна люстрація...
Інфант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за коментар) ну дассад - то його справа. Де йому бути...
Люди іншої полярності вже не збагнуть нічого, на мою думку, їхня дорога в ту сторону, наша в цю, якось так... Може, колись, їхні діти змінять менталітет тих країв