Важким хрестом нагородив Тебе, Господь,
а доля сивину вплітає в коси ,
круки над тілом вже заводять сто-голоси,
та не здаєшся Ти, йдучи у бій.
Твоя дорога на війні, не легка...
Ти снайпер, волонтер, ти медсестра, хірург...
А вдома Ти, така кохана, ніжна та дотепна,
незамінима МАМА, просто ДРУГ.
14.10.14р.
Низький уклін жінкам, які перебувають у зоні АТО. Ми молимось за Вас, та чекаємо на повернення додому живими та неушкодженими.
Ну вот честно!!! Просто крик души!!!
Ну неужели так сложно открыть просторы интернета и посмотреть что на самом деле это такое АТО????? И так ли оно называется...
С кем воюем? Кого убиваем? А главное, КОГОХОРОНЯТ НА ВОСТОКЕ- детей, матерей, просто людей. Не солдат, не врагов, а обыкновенных людей, убитых в своих домах.
И это не показывают в программах и не кричат об этом на камеры. Но это Реальность.
Наталя Боднарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так я ж не історик я не записую історію і не описую події.Але жінки там таки є і вони виконують там різні ролі і не побоюсь сказати рокові. І прекрасно розумію що у нас війна. І на таку тематику маю вірші. Але вірш це не Історія України , яку вивчають у школі. Тут можна придертись до витримки розмірів, рими, помилок граматичних.
Женщина приходит в мир ,чтобы ПРИвнести в него новую жизнь, а не отобрать чужую...
Женщина- снайпер.... подумать страшно.
Господь дал заповедь ''не убей!" И уж никак не мог благословить женщину на убийство.
Наталя Боднарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знайдіть в інтернеті телепередачу "Хоробрі серця" і тоді все зрозумієте, хто така жінка-воїн.