Перетнулись у житті дороги.
В нелегкий зустрілися ми час.
І, забула доля застороги,
Влаштувала зустріч цю для нас.
І стоїм удвох на перехресті.
І куди поверне тепер шлях?
Зустрічі бажанні, хоч нечасті,
Розпалили вогник у серцях.
Вже міняє осінь своє плаття,
Від морозу сивіє трава.
Не спалило б почуття багаття.
Снігом хай зима не покрива.
Хай легенько гріє душі наші.
Вітер, щоб не зміг вогонь згасить.
Хай любов проллється краєм чаші.
Та, що ми зуміли воскресить..
.
Вірш гарний. Але! Любити треба простіше. Жити просто. Без ускладнень. Чим простіше, тим приємніше. І корисніше для душі і тіла. Статеве невдоволення - основна причина всіх неврозів. (З. Фрейд).
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікава думка... Треба подумати про це, бо ніяк до цього не доходили думки.. Особливо до останнього пункту!
Воскрешають те, що вмерло. Воскреслий - нова людина. Занедбане хороше - відновлюють. Воно живе. Відновлене старе краще двох нових воскреслих. Вірш із нальотом суму, але хорорший.
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох і накрутили ви щось тут... Мудрі думки! Підтримую!
Дякую за увагу! Дякую за подарунок!